Додаткове благо та документальне оформлення
Відповідно до наведеної умови ключовим є саме документальне оформлення господарської операції.
Якщо ТОВ самостійно оплачує доступ до онлайн-мережі (з поточного рахунку, корпоративної картки або видаючи кошти під звіт), то отримувачем послуг є саме підприємство.
Однак, якщо працівник оплачує підписку самостійно, використовуючи особистий акаунт, тоді отримувачем послуг є працівник. У такому випадку при відшкодуванні витрат у працівника виникає додаткове благо (див. пп. 14.1.47 ПКУ).
Додаткове благо оподатковується ПДФО і ВЗ в загальному порядку, згідно з пп. 164.2.17 ПКУ, тобто, з вартості суми відшкодування, яке підприємство виплачує працівнику, слід утримати ПДФО (18%) і ВЗ (5%). Оскільки компенсація проводиться у грошовій формі, підвищувальний «натуральний» коефіцієнт не застосовується. На руки працівнику видається сума компенсації за мінусом податків, а податки перераховуються до бюджету. У додатку 4ДФ дохід у вигляді додаткового блага відображається з ознакою доходу «126».
Оформлення компенсації
Якщо компенсація передбачена трудовим договором
Працівник разом з авансовим звітом (Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт) надає підприємству копію рахунку та виписку зі свого банківського рахунку, після чого на підставі цих документів отримує компенсацію. ТОВ визнає цю виплату додатковим благом.
Як альтернатива, ТОВ може включити вартість підписки до заробітної плати працівника, наприклад, у вигляді премії. У цьому випадку не потрібно додаткових документів та підтверджень.
Якщо компенсація не передбачена трудовим договором
Компенсацію можна відшкодувати за окремим наказом керівника, проте в цьому разі також надається авансовий звіт разом з копією рахунку та виписки з банківського рахунку. У цьому разі вона все одно буде додатковим благом для працівника. Так як підписка є персоніфікованою.
Чи можна включити до складу витрат?
ТОВ включає компенсацію до складу витрат у загальному порядку на підставі авансового звіту.
Податок на додану вартість
У загальному порядку, якщо суб'єкт господарювання, незалежно від того, чи є він платником ПДВ, отримує послуги від нерезидента і місце надання цих послуг розташоване на митній території України, він повинен нарахувати ПДВ, скласти податкову накладну (якщо є платником ПДВ), відобразити цю операцію у звітності з ПДВ та сплатити ПДВ до бюджету.
Стаття 208-1 ПКУ регулює особливості оподаткування електронних послуг, що надаються нерезидентами фізичним особам, включаючи ФОПів, які не є платниками ПДВ. У такому разі платником ПДВ є нерезидент. Більш детально щодо ПДВ за послуги від нерезидентів див. нашу консультацію: «ПДВ за послугами від нерезидента: хто платить?»
Відповідно до наведеної умови послуги надаються фізичній особі – працівнику, тому у ТОВ немає підстав нараховувати ПДВ, навіть за умови компенсації понесених витрат.
***
Читайте також: Працівник платить за хостинг
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити