Компенсуюче ПДВ на послуги зберігання на митному складі при реекспорті товарів

Що написано в пп. 198.5 ПКУ?

Вартість розглядуваних послуг із зберігання на митному складі стосується товару, який використовується в операціях, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 206.5 ПКУ.

Згідно з пп. «б» пп. 198.5 ПКУ нараховується компенсуюче ПЗ з ПДВ на товари, послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ, якщо вони призначені для використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Тобто, повторимо ще раз. Компенсуюче ПДВ нараховується тільки в разі використання придбаних з ПДВ товарів, послуг, необоротних активів, які використовуються у звільнених від оподаткування операціях відповідно до:

• ст. 197 ПКУ (крім пп. 197.1.28 і пп. 197.11 ПКУ);
• підр. 2 розд. ХХ ПКУ;
• міжнародних угод.

Пункту 206.5 ПКУ в цих підставах немає. Тому, на наш погляд, відсутні підстави нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ за пп. «б» пп. 198.5 ПКУ.

Такі самі висновки читаємо в судових рішеннях, наприклад, в Рішенні Івано-Франківського окружного адмінсуду від 01.05.2024 р. у справі №300/478/24. Про подібні судові рішення ми також писали тут.

Але думка податкової служби інша.

Наприклад, дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.06): «Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ по товарам, які були раніше ввезені на митну територію України в митному режимі імпорту, у разі їх повернення продавцю-нерезиденту?».

ДПС відповідає:

• Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту або реекспорту (якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ) товарів, які були раніше ввезені на митну територію України в митному режимі імпорту, у разі їх повернення продавцю-нерезиденту є оподатковуваною ПДВ операцією, що оподатковується за нульовою ставкою, та податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ у такому випадку не нараховуються.
• У разі, якщо вивезення таких товарів за межі митної території України здійснюється із застосуванням режиму звільнення від оподаткування, передбаченого пп. 206.5 ПКУ, то за такими товарами платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.

Те саме зазначено, наприклад, в ІПК ДПСУ від 25.09.2023 р. №3178/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 31.10.2022 р. №1785/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 21.10.2020 р. №4364/ІПК/99-00-05-06-02-06 та інших.

Суттєвий момент – в наведених консультаціях мова йде про імпортовані товари, за якими при митному оформленні сплачувався ПДВ і надалі відображався податковий кредит.

А ми розглядаємо ситуацію, в якій товари не пройшли митне оформлення, за ними не сплачувався ПДВ, не відображався податковий кредит. Таж реімпорт таких товарів звільнений від оподаткування ПДВ. Тож на самі товари компенсуючі ПДВ не нараховуються.

Але послуги зберігання таких товарів пов’язані з цими товарами. І ПК за цими послугами відображався. Тому якщо користуватися логікою податкової служби, наведеної в зазначених консультаціях, то ПЗ з ПДВ за пп. «б» пп. 198.5 ПКУ за такими послугами слід нараховувати.

Що робити?

Ми навели дві точки зору – одна заснована на буквальному розумінні пп. 198.5 ПКУ, яка підтримана судовими рішеннями, друга є думкою податкової служби, хоча така думка, на наш погляд, не обґрунтована.

Якщо підприємство не бажає вступати в можливі суперечки з податковою службою, воно може пристати на думку податкової і нарахувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ на складські послуги.

Для інших підприємств варто бути готовим обстоювати власну правоту, навіть якщо справа дійде до суду, якщо при податковій перевірці буде зафіксовано порушення. Аргументи для захисту ми навели.