• Посилання скопійовано

Базою оподаткування у разі продажу основних засобів є їх договірна вартість, але не нижче звичайної ціни

Як визначити базу оподаткування ПДВ при операції продажу основних засобів? Чи є особливості?

Як зазначено у листі ДПАУ від 01.08.2012 р. №13620/6/15-3115, порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг регламентовано ст. 188 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Відповідно до абзацу першого п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Згідно з абзацом третім п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.


Зазначена норма регулює базу оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, та не поширюється на операції з продажу необоротних активів (основних засобів), що були у використанні суб'єктів господарювання.

Виходячи з інформації, викладеної в наданому на розгляд листі, платник податку планує здійснити продаж необоротних активів (основних засобів), які використовувались у господарській діяльності підприємства і амортизувалися.

Враховуючи зазначене, платнику при постачанні необоротних активів (основних засобів), які використовувались у господарській діяльності підприємства і амортизувалися, необхідно керуватися нормою абзацу першого п. 188.1 ст. 188 Кодексу, згідно з якою визначення бази оподаткування таких необоротних активів (основних засобів) повинно здійснюватись виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (а не нормою абзацу третього п. 188.1 ст. 188 Кодексу, яка поширюється лише на операції з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України).

А що на практиці?

Відповідно до п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. Методи обчислення та порядок застосування звичайної ціни визначено статтею 39 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.111 та пп. 14.1.244 ПКУ, з метою оподаткування основні засоби прирівнюються до товарів, тому при визначенні бази оподаткування операцій постачання ОЗ застосовуються загальні норми, встановлені пунктом 188.1 ПКУ.

 

Тому базою оподаткування у разі продажу основних засобів є їх договірна (контрактна) вартість, але не нижче звичайної ціни.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252