• Посилання скопійовано

Операції факторингу: що з ПДВ?

ТОВ планує відступити право грошової вимоги за договором факторингу. Чи є дана операція об’єктом оподаткування ПДВ?

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦКУ).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зауважимо, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою ж договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника (Постанова ВС від 11.09.2018 року у справі №909/968/16).

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю. При цьому, якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (ч. 3 ст. 656 ЦКУ) (пп. 62 Постанова ВС від 11.09.2018 року у справі №909/968/16).

Враховуючи зазначене, договір факторингу передбачає відступлення права грошової вимоги за плату.

Щоб факторинг трактувався як такий, слід, щоб виконувалися три умови:

1) одна сторона (клієнт) відступала право грошової вимоги до третьої особи (боржника);

2) ця сама сторона (клієнт) вносила плату фактору за отримані від нього у розпорядження кошти;

3) друга сторона (фактор) передавала клієнту кошти у розпорядження.

Більш детально про це ми писали тут.

Якщо є договір факторингу, то є дві операції: безпосередньо грошова вимога (борг) та плата за фінансування.

Пунктом 196.1.5 ПКУ визначено, що відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (ст. 1 Закону про валюту).

Відступлення права грошової вимоги за договором факторингу не є об’єктом оподаткування.

Щодо плати за проведення факторингової операції податківці в ІПК від 11.09.2018 р. №3953/6/99-99-15-03-02-15/ІПК визначили:

«Якщо плата за фінансування клієнта включається до складу плати за проведення факторингової операції, то така плата за фінансування клієнта є складовою частиною факторингової операції, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ (за умови, що об'єктом такої операції є, зокрема, валютні цінності).

Якщо ж плата за фінансування клієнта не включається до складу плати за проведення факторингової операції, то така плата за фінансування клієнта розцінюється як оплата вартості додаткової послуги, визначеної ч. 2 ст. 1077 ЦКУ, операція з постачання якої підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою».

Тобто, факторингова операція не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери. Плата за фінансування клієнта такого договору факторингу є об’єктом оподаткування лише у тому випадку, якщо є додатковою послугою.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024459
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245