Спочатку визначимо функції кожного учасника договору.
ТОВ-резидент (1) надає інформаційні та консультаційні послуги у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем.
Резидент (2) – споживач послуг.
Нерезидент – посередник, що забезпечує контроль та приймає послуги.
Нерезидент від свого імені вчинив правочин на користь резидента (2). Договір про постачання послуг укладено між резидентом (1) та нерезидентом на користь резидента (1). Так як договір не трьохсторонній, то між нерезидентом та резидентом (2) укладено посередницький договір (вірогідніше всього договір комісії).
Більш детально про посередницькі договори ми писали тут, тут і тут.
Часто в договорі з третьою стороною, в нашому випадку резидентом (1), не вказуються дані щодо отримувача послуг. Але якщо ці дані зазначено, то вони є інформаційними, трьохсторонніх правочинів тут немає, адже передати технічний проект резиденту (2) має саме нерезидент/посередник.
Операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ.
Місцем постачання послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання (пп. 186.3 ПКУ).
Тобто в наведеній ситуації це місце реєстрації нерезидента/посередника. Якщо це місце за межами України, то об’єкта оподаткування ПДВ не буде. Проте, при передачі технічного проекту нерезидентом/посередником резиденту (2), резидент (2) повинен нарахувати зобов’язання з ПДВ, адже з його точки зору місце постачання послуг – Україна, це будуть послуги від нерезидента і при оплаті послуг нерезидента також необхідно буде сплатити податок на доходи нерезидента.
Зауважимо, що в даній ситуації об’єкт оподаткування ПДВ буде в будь-якому разі. Питання: у кого він виникає – у резидента (1) чи у резидента (2). Щодо наведених даних, то саме резидент (2) має задекларувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента. Та для себе резиденту (1) необхідно зрозуміти, чи є нерезидент в даному випадку посередником і як даний правочин оформлено.
Адже ситуація є неординарною та при запиті від ДПС ця інформація дозволить сформулювати обґрунтовану відповідь на запит.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
