Як застосовувати коефіцієнт при здійсненні неоподатковуваних операцій?

Згідно з пп. 199.1 ПКУ, у разі, якщо придбані або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як передбачено пп. 199.2 ПКУ, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Отже, якщо минулого року така частка вже розраховувалась, то при нарахуванні ПЗ з ПДВ у поточному році частка визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом всього поточного календарного року (незалежно від фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій у поточному році). А наприкінці року здійснюється перерахунок такої частки вже з врахування фактичних показників відсоткового відношення поточного року.

Якщо в якомусь місяці поточного року неоподаткованих операцій у платника ПДВ взагалі не було або ж він придбані товари, послуги, необоротні активи використовувались лише в оподатковуваних, або лише в неоподатковуваних операціях, то необхідності нараховувати ПЗ з ПДВ за ст. 199 ПКУ в такому місяці не виникає. Навіть, якщо у попередніх місяцях поточного або минулого року такі ПЗ з ПДВ нараховував і відповідно розраховував частку.

Зверніть увагу, що пп. 199.1 ПКУ застосовується не у випадку, коли протягом одного періоду здійснювались і оподатковані, і неоподатковані операції, а саме у разі, якщо придбані з ПДВ товари, роботи або необоротні активи одночасно використовуються як в оподатковуваних, так і неоподатковуваних операціях.

Бухгалтерський облік

Весь вхідний ПДВ за зареєстрованими ПН підприємство включає до свого податкового кредиту (Дт 641 Кт 644). Подальше щомісячне нарахування ПЗ з ПДВ відображається записом: Дт 643 Кт 641. При цьому, оскільки нарахування ПЗ з ПДВ здійснюється саме під час використання таких товарів, послуг чи необоротних активів, а не під час їх придбання, то, вважаємо, що сума нарахованого податку має потрапити до складу витрат підприємства (запис: Дт 949 Кт 643).

Суму донарахованого податку внаслідок річного перерахунку відображають записами: Дт 643 Кт 641 та Дт 949 Кт 643. А якщо внаслідок перерахунку сума ПЗ з ПДВ навпаки зменшується, то підприємство робить запис: Дт 641 Кт 643 та Дт 643 Кт 719.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ коригувань фінрезультату, що пов’язані з нарахуванням ПЗ з ПДВ за ст. 199 ПКУ або річним перерахунком ПДВ не передбачено, а тому такі операції враховуються при обчисленні об’єкту оподаткування виключно за правилами бухгалтерського обліку.

Більш докладно про річний перерахунок ПДВ ми писали тут.