• Посилання скопійовано

При определении базы налогообложения НДС по договорам поручения п. 189.4. НКУ применяться не должен

Интересует мнение специалистов по спорному вопросу. Пункт 189.4. Налогового кодекса аналогичный п. 4.7. Закона «О налоге на добавленную стоимость». С точки зрения налогового законодательства нет и не должно быть разницы в налогообложении договоров поручения и комиссии, так как их различия только в юридическом статусе комиссионера и поверенного — комиссионер действует за счет, по поручению комитента и от своего имени, а поверенный выступает за счет, по поручению и от имени доверителя. Какое Ваше мнение по поводу распространения пункта 189.4. Налогового кодекса на операции по договору поручения? В перечне договоров, которым определяется база НДС, договора поручения нет, а в перечне относительно даты возникновения налоговых обязательств договор поручения присутствует. Всё-таки это просто техническая ошибка? В таком случае можно воспользоваться аналогией закона и распространить правила пункта 189.4. на договора поручения.

Считаем, что при определении базы налогообложения НДС по договорам поручения пункт 189.4. Налогового кодекса применяться не должен, так как в абз. 1 указанного пункта отсутствует упоминание о договоре поручения. Аналогичным образом обстоит дело и с агентским договором. Является ли это технической ошибкой – остается только гадать. Мне кажется, что это не ошибка законодателя.

Я не согласен, что разницы в налогообложении этих договоров быть не должно. Действительно, основное отличие указанных договоров заключается в том, что поверенный, если речь идет о выполнении поручения на заключение договоров, заключает договор с третьим лицом от имени доверителя, а комиссионер вступает в отношения с третьим лицом от своего имени. Это коренным образом меняет всю схему работы по договору комиссии.

Договор поручения и договор комиссии – это договоры посредничества, предусматривающие оказание услуг посредником тому субъекту, по поручению которого он действует (доверителю, комитенту, принципалу). То есть все они — договоры об оказании услуг. И если агентская схема работы, а также схема по договору поручения ограничивается оказанием посреднических услуг принципалу и доверителю, без поставки посредником товаров, работ, услуг третьим лицам, то комиссионная схема предполагает приобретение комиссионером статуса поставщика в отношении третьих лиц. Суть хозяйственной операции, которую осуществляет поверенный или коммерческий агент – оказание посреднических услуг. Суть операций, осуществляемых комиссионером – это, с одной стороны, оказание услуг комитенту, а с другой – поставка товара третьему лицу. Разве это не должно сказываться на налогообложении?

Аналогия закона, о которой вы пишите, в данном случае не применима. Аналогия закона и аналогия права – это способы устранения пробелов в законодательстве. А отсутствие специальной правовой нормы в отношении базы НДС по договорам поручения – это не пробел. Если нет специальных норм – пользуемся общими. В данном случае – пунктом 188.1. Налогового кодекса. При этом важно помнить, что предметом деятельности поверенного (агента) является оказание посреднических услуг, а стоимость таких услуг – это размер вознаграждения поверенного (агента).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Гарный Дмитрий

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:101
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245