Комісійна торгівля: як складається ПН комісіонером?

Документальне оформлення заліку комісійної винагороди

Згідно з ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітенту звіт та передати йому все одержане за договором комісії.

А як же ж комісійна винагорода? Хіба комісіонер не має право вирахувати її з отриманої виручки та перерахувати комітенту таку виручку вже за мінусом комісійної винагороди?

На виконання вимог ч. 1 ст. 1013 ЦКУ комітент повинен виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.  Положення ст. 1020 ЦКУ дозволяють комісіонеру відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори останнього не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітенту. Законом також можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна (ст. 1028 ЦКУ).

З наведеного робимо висновок: комісійну винагороду можна вирахувати з отриманої виручки, але бажано, щоб така можливість була прописана у договорі. Адже знати про те, чи є інші кредитори, які мають більші права на кошти, що належать комітенту, комісіонер навряд чи може. А за несвоєчасну сплату коштів за договором комісії комісіонер ризикує сплатою штрафних санкцій тощо.

Таке зазначення в договорі про сплату комісійної винагороди шляхом її вирахування з суми виручки знімає ще одну проблему – щодо обліку заборгованості за такою винагородою у комітента. Якщо він точно не знає, чому комісіонер не перерахував йому усю суму коштів, і не має документального підтвердження, що погашення такої заборгованості відбулося, він не може списати таку заборгованість в бухобліку.

Якщо все ж таки в договорі комісії нічого про таке вирахування не зазначено, а сторони договору вважають таке вирахування взаємозаліком зобов’язань, слід згадати ст. 601 ЦКУ. За нею зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Чинним законодавством також не заборонено для підтвердження факту взаємозаліку складати відповідний акт. Типової форми цього акту не існує, тож, він може бути складений у довільній формі, але з дотриманням вимог до складання первинних документів, - зазначення обов'язкових реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88. Зразок такого акту ми наводили тут>>

Правила оподаткування ПДВ та складання ПН комісіонером

Відповідно до п. 189.4 ПКУ базою оподаткування для товарів, що передаються/отримуються у межах договорів комісії є вартість їх постачання, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів у межах договорів без права власності на такі товари, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ.

Згідно з п. 187.1 та п. 198.2 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) вважається дата «першої події».

Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Положення п. 201.1 ПКУ зобов'язують платника ПДВ, включаючи комісіонера, на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, у т.ч. на підставі договору комісії, є для їх покупця підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).

У п. 16 Порядку №1307, зазначено, що таблична частина ПН складається з двох розділів: А і Б. При цьому до розділу Б ПН вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: до графи 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця), в ситуації, що розглядається, комісіонера.

ДФС у листі від 02.03.2017 р. №4344/6/99-99-15-03-02-15 та ІПК від 05.07.2018 р. №2979/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що відповідно до пп. «е» п. 201.1 ПКУ опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг є одним з обов'язкових реквізитів, який зазначається у ПН. При цьому обов'язковий реквізит «Номенклатура товарів/послуг» має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Зверніть увагу! комісіонер у ситуації, що розглядається в питанні, виписує два види податкових накладних: щодо продажу товарів та щодо наданих комітенту послуг.

Щодо податкової накладної, виписаної на комітента, тут все досить просто. Номенклатура послуги має відповідати зазначеному в договорі комісії та акті про приймання-передачу наданих послуг. У такій ПН не зазначається найменування усіх проданих комісіонером товарів, а наводиться назва послуги, яку він надав (наприклад, «послуги комісіонера») і, відповідно, розмір винагороди.

А ось щодо проданих товарів, таку податкову накладну комісіонер складає не для комітента, а для покупця товарів – якщо той є платником ПДВ. І тому номенклатура товарів в такій податковій накладній має відповідати номенклатурі цих товарів в накладних або інших первинних документах, за якими відбувається відвантаження товарів покупцю. А не звіту комісіонера, складеному за загальними показниками для комітента!

Тому в такій податковій накладній номенклатура товарів не повинна бути зазначена як «товари в асортименті». Оскільки ПН, що складені із зазначенням номенклатури товарів/послуг, яка не відповідає первинним документам, не дає змоги ідентифікувати господарську операцію та не дає підстави покупцю щодо включення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту.

Інша ситуація, коли ПН на продаж товарів складена за щоденними підсумками операцій. Вона покупцю не надається і права на податковий кредит не дає. Для такого виду податкових накладних встановлені власні правила складання. Постачальник згруповує в такій податковій накладній в графі "Номенклатура постачання товарів/послуг продавця" товари за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД (а графи 4, 5, 6 та 7, про які йтиметься далі, не заповнює). Таке роз’яснення наведено в листі ДФСУ від 02.06.2017 р. №450/ІПК/28-10-01-03-11.

До граф 3.1, 3.3 заноситься код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП). Ці графи заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:

• у разі постачання товару заповнюється гр. 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні ПН відповідно до ст. 201 ПКУ. ДФС в ІПК від 12.02.2018 р. №563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС;
• У разі виникнення необхідності визначення відповідності товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД товариство може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз. З питань визначення кодів послуг згідно з ДКПП доцільно звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (ІПК ОВПП ДФС від 12.05.2017 р. №158/ІПК/28-10-01-03-11 та ДФС від 26.05.2017 р. №377/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону «Про Митний тариф України».

у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х». Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару.

До граф 4 та 5 заноситься одиниця виміру товарів/послуг відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:

• у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО. У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.
• у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.
• У графи 6 вказується кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг.

***

Читайте також: Продаж товару за договором комісії: які первинні документи слід оформлювати?