Списання товару (в тому числі імпортованого) розглядається податківцями як використання такого товару у негосподарській діяльності платника податку. Такий висновок податківці роблять на підставі аналізу визначення поняття «господарська діяльність», бо така операція не спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36 ПКУ).
Однак, скажімо, на прикладі списання лікарських засобів Вищий адміністративний суд України в ухвалі №К/800/21985/17 від 16.08.2017 р. зазначає, що списання таких непридатних товарів є безумовною (абсолютною) ланкою господарської діяльності Товариства, яка в будь-якому разі присутня при закупівлі, зберіганні та реалізації лікарських засобів. Таким чином суд приходить до рішення на користь суб'єкта господарювання щодо відсутності нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ при списанні лікарських засобів.
Та ті підприємства, які все-таки вирішать не здійснювати нарахування ПЗ при списанні зіпсованих товарів, повинні бути готовими відстоювати таку позицію у судовому порядку, адже податківці будуть явно проти такого підходу.
Ті ж платники, що все-таки підуть за роз'ясненням податківців, при визначенні бази оподаткування при списанні імпортованих товарів повинні виходити саме з договірної вартості таких товарів (яка визначається інвойсом або договором), а не з митної вартості товару, яка була визначена митними органами з метою визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті при імпорті такого товару.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись