Якими документами підтверджується сплата процентів за кредит для отримання податкової знижки з ПДФО?

З 1 січня 2011 року оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регулюється розділом ІУ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі —Кодекс).

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166).

Надання як підтвердних документів щодо понесення витрат будь-яких інших документів, окрім розрахункових і платіжних, зокрема, довідок, виписок або інших письмових підтверджень сплати грошових коштів, не передбачено.

Тобто, згідно із нормами Кодексу, для реалізації фізичною особою права на податковий кредит щодо частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, вона повинна надати в якості підтвердного документа розрахунковий документ, який підтверджує сплату безпосередньо суми процентів за таким кредитом.

Якщо фізична особа, яка звертається до податкових органів за одержанням вказаного виду податкового кредиту, в якості підтвердних документів надає копії платіжних документів, в яких сума тіла кредиту та процентів за ним, що повертаються платником банку — кредитору, зазначені загальною сумою (ануїтетні платежі), і при цьому у розрахункових (платіжних) документах призначенням платежу є «поповнення власного поточного рахунку», а не погашення сум відсотків за користування іпотечним кредитом, то фізична особа — платник податку штучно позбавляється банком можливості надати податковим органам підтвердні розрахункові документи щодо сплати саме процентів за іпотечним житловим кредитом, і тому не може реалізувати своє право на податковий кредит.

Для виключення таких випадків, які унеможливлюють одержання податкового кредиту, з метою додержання вимог Кодексу щодо надання податкової знижки платникам податку, які погашають свої зобов’язання за іпотечним кредитом ануітетними платежами, рекомендується переукласти з кредитними установами договори та внести до них зміни, якими передбачити окреме погашення основної суми кредиту та процентів за ним.