• Посилання скопійовано

Релігійна організація надає грошову благодійну допомогу фізособі-непрацівнику: які наслідки?

Чи має право релігійна організація надавати благодійну допомогу (безкоштовним переказом, наприклад) фізособі - непрацівнику? Яке оподаткування у випадку надання такої грошової допомоги?

Чи можна надавати благодійну допомогу?

Почнемо з юридичного аспекту.

Згідно з ст. 4 Закону №5073, суб’єктами благодійної діяльності можуть бути не лише благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари. 

Під благодійниками маються на увазі дієздатні фізичні особи або юридичні особи приватного права (у тому числі благодійна організація), які добровільно здійснюють один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №5073).  

Відповідно, бенефіціарами є набувачі благодійної допомоги, зокрема, фізичні особи (п. 1 ч. 1 Закону №5073).

Види благодійної діяльності наведено у ст. 5 Закону №5073, і серед них є  безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів. Різновидом благодійної допомоги у вигляді грошових коштів є благодійна пожертва і благодійний грант, правила надання яких прописані у ст. 6 цього Закону

Тобто надавати благодійну допомогу підприємство може(головне, щоб це не суперечило статуту його організації). 

А тепер розглянемо податковий аспект в світлі неприбуткового статусу даної організації: 

Згідно з пп. 133.4.1 ПКУ, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: 

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; 
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. 

Згідно із пп. 133.4.6 ПКУ, до неприбуткових організацій, зокрема, відносяться і релігійні організації. 

У загальному порядку доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абз. 1 пп. 133.4.2 ПКУ).

Втім у абз.2 пп. 133.4.2 ПКУ, саме для релігійних організацій сказано, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя (пп. 133.4.2 ПКУ).

Релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди (ст. 23 Закону №987). Суми прибутку релігійних організацій, які використовуються в добродійних цілях, не оподатковуються (ст. 19 Закону №987).

Таким чином, вважаємо, що релігійна громада (місцева релігійна організація) не втрачає статусу неприбутковості у разі надання благодійної допомоги фізособі-непрацівнику, навіть, якщо в статуті не прописано, що прибутки використовуються, зокрема, й для  добродійної, благодійної діяльності. Хоча звичайно ж, оскільки навіть сам Закон №987 прямо говорить про таку діяльність, радимо, аби цей нюанс також був вказаний й в статуті громади.

 

Оподаткування доходу фізособи у вигляді благодійної допомоги

Щодо документального оформлення: від отримувача допомоги необхідно мати лист або заяву з проханням надати допомогу,  на підставі цього листа (заяви) видається наказ про надання допомоги (прописати кому, скільки, на які цілі, на підставі чого, та зазначити, що допомога надається за для здійснення добродійної діяльності і милосердя згідно із Закону №987).

Щодо оподаткування, то благодійна допомога для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів (пп. 170.7.1 ПКУ).

Згідно з пп. 170.7.4 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі, зокрема:

  • закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю;
  • дитини-сироти, напівсироти;
  • дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини;
  • дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
  • придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Детальніше про цей випадок та які документи необхідні для застосування цієї норми, читайте тут>>

Також не включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ (пп. 170.7.8 ПКУ). Всім це не стосується релігійних громад (детальніше про це тут).

Поряд з цим, згідно з пп. 170.7.3 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. У 2020 році ця сума становить 2 940 грн.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, тобто для цілей 2020 року – більше 2940 грн.

Таким чином, надана релігійною організацією нецільова благодійна допомога надана фізособі-непрацівнику у межах 2940 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо сума буде більшою, то оподаткуванню (ПДФО 18% та ВЗ – 1,5%) підлягає сума перевищення «неоподаткованої» допомоги (тобто більше 2940 грн). Податки утримує податковий агент за рахунок суми доходу – тобто, набувачу допомоги вона перераховуватиметься вже після вирахування ПДФО та ВЗ.

Благодійник - юрособа зазначає відомості про надану суму нецільової благодійної допомоги у тому числі ту, що перевищує встановлений граничний розмір в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «169» (підкатегорія 103.25, «ЗІР»).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Крадіжка ДП у закордонному відрядженні: витрати та ПДФО та ВЗ з водія
    Водій-далекобійник перебував у закордонному відрядженні. За даними тахографа водій зупинився на території без охорони. Під час відпочинку водія було злито з баку дизпаливо. Директор в телефонному режимі прийняв рішення не залучати поліцію країни перебування водія. Після повернення водій надав доповідну записку і директор видав наказ з рішенням не стягувати з водія компенсацію вкраденого палива. Чи може підприємство включити до витрат вартість вкраденого палива і чи потрібно утримувати з водія ПДФО і ВЗ?
    25.04.202423
  • Сплата ПДФО та ВЗ при часткових платежах за нерухомість
    Юрособа планує придбати у фізособи нерухоме майно, включаючи земельну ділянку. За договором оплата буде здійснюватися авансовими платежами протягом року, а перехід права власності відбудеться після здійснення повного розрахунку. Коли слід платити ПДФО і ВЗ – при здійсненні авансових платежів чи після переходу права власності на майно?
    19.04.202423
  • Заповнення декларації про майновий стан і доходи і додатка КІК, якщо фінзвітність з нульовими показниками
    Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи та додатки КІК, якщо фінзвітність за 2022 і 2023 роки з нульовими показниками?
    15.04.2024142
  • Штраф щодо незастосування 30% неоподатковуваної межі з ДМС
    Чи не буде штрафних санкцій, якщо підприємство при виплаті страховій компанії платежу по ДМС працівників, утримає ПДФО та ВЗ із всього страхового платежу, не застосовуючи пільгу з ПДФО? При цьому договір добровільного страхування відповідає вимогам ПКУ. За яким кодом в такому випадку (якщо пільгу не застосували) зазначати цю страхівку в Додатку 4ДФ?
    08.04.202434
  • Як оплатити послуги коворкінгу для дистанційних працівників без ПДФО та ВЗ?
    Деякі працівники переїхали з Києва, де у компанії офіс, в інші населені пункти та продовжують працювати в компанії. Для виконання своїх обов’язків вони іноді користуються послугами коворкінгу, які оплачують за власний рахунок. Чи виникає ПДФО, ВЗ та ЄСВ при поданні авансового звіту на компенсацію витрат по коворкінгу або оплаті послуг коворкінгу корпоративною карткою?
    02.04.202434