Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Збільшувати статутний капітал товариства, можна лише у тому випадку, якщо всіма учасниками були внесені статутні внески в повному обсязі (п. 6 ст. 144 ЦКУ). Розмір статутного капіталу встановлюється статутом підприємства. Відповідно для збільшення розміру статутного капіталу засновники повинні прийняти рішення про внесення змін до статуту у розрізі відповідного збільшення СК. Таке рішення оформлюється протоколом загальних зборів учасників. Окрім розміру визначається також метод та форма внесення внеску до СК а також строки. При цьому обмежень щодо внесення майна (сировини та матеріалів, основних засобів) немає.
Згідно з ст. 115 ЦКУ грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Отже, фактично учасниками самостійно встановлюється вартість майна, що буде передано як внесок до статутного капіталу підприємства. Факт передачі такого майна засвідчується актом оцінки та прийому – передачі майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з визначенням наведеного у пп. 14.1.191 ПКУ операція із внесення до статутного фонду товарів, сировини, основних засобів розглядається як постачання таких товарів. Однак, відповідно до пп. 165.1.44 ПКУ сума майнового та немайнового внеску платника ПДФО до статутного фонду юрособи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права звільняються від оподаткування ПДФО і відповідно військовим збором. В бухобліку збільшення статутного капіталу відображається бухгалтерським проведенням Дт 46 «неоплачений капітал» Кт 40 «статутний капітал».
Якщо засновником є юрособа, платник ПДВ, то на підставі п. 187.1 ПКУ така особа повинна скласти та зареєструвати податкову накладну та відповідно відобразити податкові зобов’язання. При цьому, згідно з п. 188.1 ПКУ, база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості поставки (визначеної в протоколі), але не нижче вартості придбання таких товарів, або балансової вартості основних засобів. В свою чергу отримувач такого статутного внеску на підставі відповідно зареєстрованої податкової накладної отримує право на податковий кредит.
Зверніть увагу, що учасником товариства, згідно з ст. 114 ЦКУ може бути лише або юридична або фізична особа, тобто ФОП не може бути учасником товариства. Тобто, якщо кошти вносяться від особи, що є ФОПом – платником ПДВ, то такий статутний внесок зараховується як від фізособи (зобов’язання та кредит з ПДВ не виникають).
Варто зважати, що при внесенні майна чи основних засобів в статутний капітал право власності на таке майно переходить до підприємства. У тому ж випадку, якщо відбулось зменшення статутного фонду і відповідно виникає необхідність повернення статутних внесків, то порядок такого повернення визначається статутом. Так внески можуть бути поверненні в грошовій формі або у вигляді майна, вартість якого, знову ж таки, встановлюється на загальних зборах. При чому повернення таких внесків у вигляді майна розглядається з точки зору ПКУ (п. 14.1.191 ПКУ) як постачання товарів.
ДФС у листі від 28.01.2016 р. №1665/6/99-99-19-03-02-15 надає роз’яснення щодо повернення статутного внеску фізособам учасникам майном та відповідного оподаткування ПДВ. Операція з повернення засновникам основних фондів, попередньо внесених ними до статутного фонду юридичної особи є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною. ставкою. Однак, якщо такий внесок повертається у грошовій формі, то згідно з пп. 196.1.1 ПКУ таке повернення не підлягає оподаткуванню ПДВ.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Податковим кодексом не передбачено різниць, що вартості майна що повертається учаснику у вигляді статутного внеску.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
