Податок на нерухомість — розрахунок і звітність

Згідно зі статтею 23 Податкового кодексу, базою оподаткування є вартісні, фізичні або інші характеристики об’єкта оподаткування.

Зокрема, для податку на нерухоме майно базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості. За наявності у платника податку кількох таких об’єктів така база визначається окремо за кожним із них.

Зазначимо, що база оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб, у т. ч. фізосіб-підприємців, розраховується органами ДПС на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. Для юридичних осіб база оподаткування розраховується такими особами самостійно виходячи із житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на нього.

Реєстрація нерухомого майна у державі здійснювалася ще в радянські часи. Здебільшого вона мала значення під час відображення технічних характеристик об’єктів житлової нерухомості.

Щодо сьогодення, то державна реєстрація прав на нерухоме майно забезпечує можливість відображення як статичного, так і динамічного процесу відносин власності, що знаходить своє відображення у збереженні відомостей про дійсного власника нерухомого майна у спеціальному реєстрі, а також про наступні переходи права власності на нього. Таким реєстром є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єктів та суб’єктів цих прав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», систему органів державної реєстрації прав становить уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав — Міністерство юстиції, — що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, а також його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав. Держателем цього реєстру є Міністерство юстиції, а його адміністратором — державне підприємство, що належить до сфери управління цього міністерства, здійснює заходи зі створення і супроводження програмного забезпечення, відповідає за технічне й технологічне забезпечення, збереження та захист відповідних даних.

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пов’язані з мінімальною заробітною платою як законодавчо встановленого розміру оплати праці за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.

Відповідно до пункту 8 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати щороку визначається Законом України про держбюджет України на відповідний рік.

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюються сільською, селищною та міською радою за 1 кв. м житлової площі об’єкта житлової нерухомості в таких межах:

 - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м, — до 1% розміру мінімальної заробітної плати;

 - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. м, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. м, — 2,7% розміру мінімальної заробітної плати (розмір такої заробітної плати встановлюється на законодавчому рівні станом на 1 січня звітного року).

Податковий період. Відповідно до пункту 33.1 Податкового кодексу України податковим періодом визнається період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата податку. Зокрема, для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такий період становить календарний рік, тобто триває з 1 січня до 31 грудня.

Порядок обчислення суми податку. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно й органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, щокварталу у 15-денний термін після його закінчення подають органам ДПС відомості, потрібні для розрахунку цього податку. Відповідно податкові органи до 1 липня звітного року обчислюють його розмір для фізичних осіб і надсилають за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити. При цьому платники можуть звернутися до органів ДПС для звірки даних щодо площі житлової нерухомості, податкових пільг, ставок та нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На відміну від фізичних осіб юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають податковим органам за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію. Водночас якщо право власності на об’єкт оподаткування перейшло від одного власника до іншого протягом календарного року, податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Тобто якщо власник об’єкта житлової нерухомості відчужив його 20 листопада 2011 року, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за період з 1 січня 2011року до 31 жовтня 2011 року, а новий власник сплачуватиме цей податок починаючи з 1 листопада 2011 року.

Порядок сплати. Сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Строки сплати податку. Юридичні особи — щокварталу, до 30 числа, що настає за звітним кварталом, тобто до 30 березня, 30 червня, 30 вересня та 30 грудня.