Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ). Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
У аналогічному порядку органи державної податкової служби здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ із змінами та доповненнями (далі — ЗКУ) суб'єктами права приватної власності на землю є громадяни та юридичні особи. Відповідно до ст. 93 ЗКУ та ст. 1 Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оренда землі — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
З огляду на зазначене, суб’єктами права власності є громадяни, а право оренди земельної ділянки державної і комунальної власності може набути як громадянин для здійснення діяльності, що не є підприємницькою, так і фізична особа — підприємець для провадження підприємницької діяльності. При цьому фізична особа — підприємець, яка є орендарем земельної ділянки державної і комунальної власності, на період дії договору оренди береться на облік в органах державної податкової служби як платник орендної плати — підприємець.
З урахуванням викладеного, фізичні особи (громадяни) та фізичні особи — підприємці не повинні подавати до органів державної служби податкові декларації з плати за землю, за винятком фізичних осіб — підприємців, які уклали договори оренди земельних ділянок державної і комунальної власності для провадження підприємницької діяльності. Такі платники орендної плати самостійно визначають податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, подають податкову декларацію, у строки визначені п. 286.2, 286.3ст. 286 ПКУ, та сплачують, визначене у податковій декларації податкове зобов’язання, у терміни визначені п. 287.3, 287.4 ст. 287 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись