Як сплачувати податок на нерухомість при наявності різних типів нерухомості в різних місцевостях?

Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку на нерухомість для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується (пп. 266.4.1 ПКУ):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з пп. 266.7.1 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пп. 266.4.1 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до пп. «а» або «б» пп. 266.4.1 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пп. «в» пп. 266.4.1 ПКУ та відповідної ставки податку.

При цьому  сума податку, обчислена з урахуванням пп. «б» і «в» пп. 266.7.1 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Отже наведені вище норми ПКУ чіткої відповіді щодо ставки, яка має бути застосована у випадку наявності кількох різних видів нерухомості в різних місцевостях не дають. Тому тут можливі два підходи:

1) податок обчислюється пропорційно до площ усіх об’єктів. Наприклад, загальна площа 215 кв.м (155 + 60). Питома вага квартири – 28%, будинку – 72 %.  Відповідно 28% від площі перевищення 9,8 кв м (35 кв. м х 28 %) оподатковуватиметься за ставкою 1% (як встановлено в місцевості, де знаходиться квартира), а решта 25,2 кв м – за ставкою 0,5 %;

2) як показує практика в деяких випадках податкова застосовує ту ставку податку, яка діє за місцем розташування об’єкта нерухомого майна, який «перевищує» встановлену пільгову норму площі. У даному випадку це будинок. І такому разі площа перевищення (35 кв. м) оподатковуватиметься за ставкою 0,5%.

Спосіб обчислення обере податковий орган за місцем проживання фізичної особи та надішле такій особі податкове повідомлення – рішення.

При цьому така фізособа згідно з пп. 266.7.3 ПКУ має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

• об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
• розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
• права на користування пільгою із сплати податку;
• розміру ставки податку;
• нарахованої суми податку.

Висновки: Спосіб визначення ставки податку на нерухомість  для ситуації, коли у фізособи є різні типи нерухомості в різних місцевостях (де діють різні ставки) нормами ПКУ не визначений. Тому податківці здійснюють такий розрахунок на власний розсуд. Якщо фізособа не погоджується із сумою нарахованого її податку, вона може звернутися з письмовою заявою до органу ДПС за своїм місцем проживання.