Відповідно до пп. 288.6 ПКУ, плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Тож якщо підприємство орендар скористається пільгою, не сплачуючи орендну плату, а суборендар сплачуватиме суборендну плату, ця норма ПКУ буде порушена.
Але ПКУ не встановив санкцій за порушення цієї норми.
Те саме читаємо у відповіді ДПС на питання в ЗІР (111.07): «Чи застосовуються штрафні санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату?».
ДПС відповідає, що оскільки положеннями ПКУ не передбачено норм щодо застосування штрафних санкцій до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату, то на ДПС не покладено обов’язку щодо виконання функцій з контролю за розміром плати, визначеним договором суборенди землі, а також застосування та стягнення сум штрафних санкцій за перевищення такої плати розміру орендної плати.
Щоправда, з 01.01.2023 р. ця консультація переведена до нечинних, у зв’язку з набуттям чинності нової форми декларації з плати за землю (в редакції наказу Мінфіну від 18.02.2022 р. №83).
Тобто, припинення дії цієї консультації пов’язано не із зміної позиції ДПС, а внаслідок технічних причин. В тексті консультації згадується декларація з плати за землю. Наказ Мінфіну вніс зміни до форми декларації. А відтак формально має змінитися і текст консультації, в якому має бути згадка про цей наказ. В подібних ситуаціях ДПС припиняє дію попередніх консультацій, вносить до них зміни і розміщує по-новому із зміненим текстом. Проте тут одну консультацію припинили, а нову із зміненим текстом не розмістили.
Хоча викладення декларації з плати за землю в новій редакції, яка набула чинності з 01.01.2023 р., не впливає на суть самої консультації.
Факт є фактом: якихось податкових санкцій за порушення норми пп. 288.6 ПКУ не встановлено. І податкова служба не уповноважена контролювати розмір такої плати.
З наведеного також випливає, що якщо суборендар є платником податку на прибуток, суму нарахованої суборендної плати він в загальному порядку відображає у витратах, які в загальному порядку зменшують фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Податкових коригувань в цій ситуації ПКУ не встановлює.
Якщо на суму суборендної плати орендар нараховує ПДВ, складає ПН, реєструючи її в ЄРПН, то суборендар платник ПДВ має право в загальному порядку відобразити ПК.
Якщо отриману в суборенду ділянку суборендар використовує в операціях, що не є господарською діяльністю, він має нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.
Причому сам по собі факт нарахування суборендної плати в ситуації, коли орендар не сплачує орендну плату, чимпорушується норма пп. 288.6 ПКУ, не є підставою вважати, що отримана в суборенду ділянка використовується в операціях, що не є господарською діяльністю.
Ми навели власну думку з розглядуваного питання, яка базується на нормах ПКУ. Але точка зору податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити