Оподаткування КІК податком з доходів фізосіб

Відтермінування оподаткування КІК

З початку 2021 року повинні були запрацювати правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК). Нагадаємо, що КІК мала визнаватися будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою (тобто будь-яка, а не тільки офшорна), що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.

Передбачалося, що з початку 2021 року резидент України (як фізособа, так і юрособа), який контролює іноземну особу, повинен був стати платником податку на прибуток КІК. Крім цього, він (резидент, який контролює КІК) був зобов’язаний подавати контролерам Звіт про КІК, а також Повідомлення про придбання або припинення участі в КІК. Правила оподаткування прибутку КІК для випадку, коли контролюючою особою є фізособа, є п. 170.13 ПКУ.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» від 07.12.2020 р. №1117-IX (далі – Закон №1117) відтерміновано на рік до 01.01.2022 року набрання чинності правилами оподаткування КІК (тобто норми п. 170.13 ПКУ почнуть діяти тільки з початку 2022 року).

Виходячи з цього, Звіт про КІК чи Повідомлення про придбання або припинення участі в КІК у 2021 році подавати не потрібно.

Також Законом №1117 прописано особливі правила початку дії правил оподаткування КІК. Зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК буде 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року, звітний період розпочинається у 2022 році). Тобто вперше подавати Звіт про КІК потрібно буде у 2023 році (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Контролюючій особі дозволяється подати Звіт про КІК за 2022 рік і пізніше, а саме одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (це стосується фізосіб, які є контролюючими особами) аж за 2023 рік (тобто у 2024 році).

Тим, хто вибере спосіб подання Звіту про КІК за 2022 рік під час звітування за 2023 рік, слід пам’ятати, що необхідно буде включити дані зазначеного в такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. Водночас штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Крім того, п. 54. підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає, що:

1) штрафні санкції та пеня за порушення, допущені під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії, не застосовуються за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років;

2) до платника податків не застосовується за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані з КІК. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років:

а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в межах процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

б) не можуть вважатися доказами у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, питання про КІК стане актуальним лише у 2023 році. Втім, ще можливі зміни, тож радимо слідкувати за цією темою.

Ліквідація КІК у 2021 році

Якщо фізособа через запровадження КІК-оподаткування не бажає й далі бути контролюючою особою, то п. 14 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ дає їй право ліквідувати КІК у 2021 році без податкових наслідків.

Так, відповідно до цього пункту тимчасово до складу доходу фізособи, що ліквідує КІК, у 2020–2021 роках не включаються доходи у формі доходів у грошовому та/або іншому майновому вияві, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків, якщо така фізособа є:

1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в разі дотримання таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік:

складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна в якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23.05.2020 року або було зареєстровано не пізніше 23.05.2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника). Водночас фізособа, щоб не оподатковувати такі доходи, додатково до відомостей та документів, які звільняють ці доходи від оподаткування, і перелічені вище, зобов’язана надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Країна резидентства фізичної особи

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.123 ПКУ фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи (в тому числі ФОП).

На нашу думку, фізична особа в даному випадку може сама обирати країну свого резидентства – Україну або Польщу, адже вона має підстави для визнання себе резидентом як України, так і Польщі. Від цього буде залежати необхідність оподаткування КІК, яка актуальна лише для резидента України.