Продаж рухомого майна між фізособами: як оподатковується?

Згідно з пп. 173.1 ПКУ, дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пп. 167.2 ПКУ – 5%.

Під продажем, в даному випадку, розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

При цьому, дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Крім того, зазначений дохід є об'єктом обкладення військовим збором за ставкою 1,5% (п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX).

Як передбачено пп. 168.2.1 ПКУ, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Разом з цим, відповідно до пп. 173.4 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

А свого часу податківці роз’яснювали, що обов’язок платника податку щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від операцій продажу (обміну) майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

Однак, у разі несплати фізособою військового збору до нотаріального оформлення продажу нерухомого (рухомого) майна, така фізособа зобов’язана відобразити отриманий дохід в податковій декларації та сплатити, зазначену в ній суму податкового зобов’язання, зокрема, військового збору, яка не була сплачена до нотаріального оформлення.

Отже, якщо договір купівлі-продажу засвідчується нотаріально, то платник податку має сплатити суму ПДФО та ВЗ до такого нотаріального посвідчення – в такому випадку подавати Декларацію фізособі не потрібно.

У разі ж якщо сторони не засвідчують договір нотаріально, то платник податку має подати Декларацію про майновий стан і доходи у строк, встановлений пп. 49.18.4 ПКУ - до 1 травня року, що настає за звітним (в якому отримано дохід). Сплатити ж задекларовану суму податку фізособа має у строк передбачений пп. 179.7 ПКУ - до 1 серпня року, що настає за звітним.

Нотаріальне посвідчення договору

За загальним правилом правочини потребують нотаріального посвідчення лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦКУ).

Як зазначено п. 1 ст. 657 ЦКУ, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, продаж іншого майні ніж нерухоме обов’язковому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Куди сплачується податок?

За пп. 168.4.5 ПКУ, фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

• у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
• в інших випадках - за її податковою адресою.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

• «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
• «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Обмеження суми готівкових розрахунків

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді (п. 1 ст. 1087 ЦКУ).

Своєю чергою, згідно з пп. 2 п. 7 Положення №148, фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).