Акцизний податок при наданні підряднику скретч-карт на паливо

За умовами запитання підприємство – покупець дизпалива отримує літрові скретч-картки після оплати певної кількості літрів. Це дизпаливо воно використовує для заправки орендованої техніки та для безоплатного передання іншим підприємствам – виконавцям робіт.

В даному випадку право власності на паливо переходить до покупця після перерахування коштів — адже за такою (літровою) скретч-карткою відразу ж визначається кількість ПММ, що підлягає відпуску покупцеві. Продавець зобов’язаний виписати накладну на відпуск ПММ на відповідну їх кількість, що оплачена покупцем та на яку видано скретч-картки. 

У своєму листі від 04.05.2016 р. №10018/6/99-99-12-03-03-15 ДФСУ надає консультацію для операцій з продажу смарт-карток. У цьому листі ДФСУ робить висновок, що операціями з реалізації пального є лише операції з фізичного отримання та відпуску пального, тож продаж смарт-карток не є операцією з реалізації пального.

Податківці зазначають: якщо підприємство «не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а тільки є посередником між продавцем (постачальником) і покупцем (отримувачем) пального, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об’єктів, реєструватися платником акцизного податку та відповідно подавати Декларацію акцизного податку Товариству не потрібно (за умови нездійснення інших операцій, які є об’єктами оподаткування акцизним податком згідно з п. 213.1 ПКУ).  Цей висновок можна поширити і на ситуацію щодо передання смарт-карток виконавцям для виконання дорожніх робіт.

Аналогічну відповідь контролери надають в підкатегорії 116.01 "ЗІР" «Чи повинен СГ, який здійснює реалізацію талонів, смарт-карт тощо на отримання пального в пунктах реалізації такого пального, що належать іншим СГ, реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне?». Вони зазначають, що СГ, який здійснює реалізацію талонів, смарт-карт тощо на отримання пального в пунктах реалізації такого пального, що належать іншим СГ, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.

Тут вони спираються на визначення операції з реалізації пального: згідно з абзацом другим пп. 14.1.212 ПКУ реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. З цього визначення випливає, що такими операціями є лише фізична передача пального, а не талонів чи смарт-карт тощо.

Отже, в даному випадку підприємству не потрібно реєструватися платником акцизного податку. Воно обліковує дизельне пальне за загальними правилами. Оприбуткування пального здійснюється на підставі накладних від постачальника, а списання – на підставі актів списання ТМЦ. При цьому у договорах з підрядниками має бути чітко прописаний порядок використання матеріалу замовника відповідно до вимог ст. 840 ЦКУ.