Роздрібний акциз у чеку

Аби розуміти, за якою вартістю слід оприбутковувати актив (у нашому випадку це запаси)*, слід звернутися до норм П(С)БО 9 «Запаси».

* Запаси — активи, які, зокрема, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою (п. 4 П(С)БО 9).

Відповідно до п. 8 цього П(С)БО, придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Відповідно до пп. 14.1.4 ПКУ, акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Первісна вартість

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

— суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

— транспортно-заготівельні витрати.

Пункт 9 П(С)БО 9

Відповідно до пп. 213.1.9 ПКУ, об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, чим, зокрема, і є пальне згідно з пп. 215.3.4 ПКУ.

Таким чином, при оприбуткуванні бензину на баланс (субрахунок 203 «Паливо») до його первісної вартості має включатися так званий роздрібний акцизний податок.

Тепер про проблемне питання — невідображення суми «роздрібного» акцизного податку у фіскальному касовому чеку.

Зайдемо трохи з іншого боку, аби з'ясувати суть цього питання.

Базою оподаткування акцизним податком у роздрібній торгівлі є вартість товару з ПДВ (пп. 214.1.4 ПКУ). А база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) (п. 188.1 ПКУ).

Спробуймо для наочності пояснити мовою цифр. Нехай вартість придбаного бензину з ПДВ та акцизним податком 239,98 грн. Договірна вартість бензину становитиме: 190,46 грн, ПДВ — 38,09 грн (190,46 х 20%), а акциз — 11,43 грн ((190,46 + 38,09) х 5%).

Проте на практиці трапляються касові чеки, в яких не зазначено суму акцизного роздрібного податку, є лише загальна сума до сплати та ПДВ. І, до речі, база для ПДВ визначається з урахуванням акцизу. За наведеними нами цифровими даними такий чек, в якому не зазначено суму акцизу і, найімовірніше, до бази ПДВ уже включено акциз, матиме такий вигляд: загальна сума до сплати 239,98 грн, сума ПДВ 40,00 грн. Що робити покупцю і чи звертати на такі речі увагу?

Тут виникає два запитання: як визначити первісну вартість бензину, який при списанні потрапить на витрати, та яку суму ставити в податковий кредит?

У першому випадку, якби акциз був виокремлений, то на витрати мало би потрапити 201,89 грн (190,46 грн (договірна) + 11,43 грн (акциз), а у другому випадку — 199,98 грн. Що ж до ПК, то для першого випадку — лише 38,09 грн, а у другому — 40 грн.

Завищення ПК у другому випадку якраз і лякає нашого читача. Заспокоїмо: не варто передчасно хвилюватися.

Щодо відображення ПК за чеками без ПН зауважимо таке. Відповідно до п. 198.6 ПКУ, не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Згідно з цим пунктом, зокрема пп. «б» п. 201.11 ПКУ, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до ПК без отримання ПН, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (ПДВ. —Ред.) (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

При цьому для відображення сум податку у складі ПК без ПН на підставі касових чеків загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ).

Крім того, у п. 201.11 ПКУ наголошено, що у разі використання для розрахунків зі споживачами РРО касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Обчислення та накопичення РРО сум ПДВ урегульовано Порядком №1224. Відповідно до п. 2 Порядку №1224, РРО повинен забезпечувати друкування та видачу касового чека, який, крім обов'язкових реквізитів, містить ще деякі відомості*(зауважимо, що серед них немає акцизу).

* Зокрема, вартість одиниці товару або наданої послуги з урахуванням податку на додану вартість (за оподатковуваними операціями); вартість одиниці товару або наданої послуги без урахування податку на додану вартість (за звільненими від оподаткування операціями та тими, що не є об'єктом оподаткування).

Таким чином, виходячи з вищезазначеного можна підсумувати, що платник податку має право на включення ПДВ до складу ПК на підставі чека, за умови що загальна сума за день за чеками за придбаними товарами (послугами) не перевищує 200 грн (без ПДВ). Якщо сума податку є більшою за 40 грн, покупцю слід отримувати ПН, і тільки на підставі зареєстрованої ПН в ЄРПН виникає право на ПК.

При цьому мають виконуватися деякі вимоги щодо касового чека. Він має містити:

— всі обов'язкові реквізити, передбачені для цього документа;

— суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ;

— фіскальний номер РРО та податковий номер постачальника.

Якщо ж такі правила не дотримані, то включити до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ на підставі лише касового чека навряд чи вдасться.

Які ж обов'язкові реквізити повинен мати касовий чек? З 11.03.2016 р., згідно з п. 2 р. ІІ Положення №13, для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, касовий чек повинен містити, зокрема, такий обов'язковий реквізит, як «Акцизний податок».

У разі відсутності в касовому чеку хоча б одного з обов'язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 р. І Положення №13). Утім, такі нововведення щодо обов'язкового відображення акцизу в чеках стосуються лише тих РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп'ютерних систем після 11.03.2016 р. Як зазначено п. 5 Положення №13, вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім ПДВ, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких уключені до Держреєстру до дня набрання чинності цим наказом, тобто до 11.03.2016 р.

Таким чином, якщо РРО випущений до 11.03.2016 р., касовий чек не обов'язково повинен містити реквізит «Акциз», відповідно, такий чек є розрахунковим документом та відповідає вимогам пп. «б» п. 201.11 ПКУ для включення ПДВ, відображеного у ньому, до податкового кредиту. Це підтверджують і фахівці ДФС (ЗІР, підкатегорія 109.10, лист ГУ ДФС в м. Києві від 04.05.2016 р. №10242/10/26-15-40-03-16).

Мало того, у листі ГУ ДФС від 15.06.2016 р. №13388/6/99-99-14-03-03-15 (див. «ДК» №27/2016) повідомляється, що касові чеки, які видаються споживачам палива на АЗС при продажу пального, можуть і не містити реквізиту «Акцизний податок» у разі їх друкування РРО, що включені до Держреєстру раніше 11.03.2016 р. Такі документи є чинними і мають прийматися як документи, що підтверджують сплату за придбане пальне, при звітуванні працівниками підприємства за витрачені готівкові кошти.

Утім, як покупцеві перевірити і бути впевненим, що РРО внесено до Держреєстру до 11.03.2016 р., — у роз'ясненнях податківців ані слова. Залишається розраховувати на обізнаність та відповідальність АЗС (адже відповідальність за невизнання касового чека розрахунковим документом для АЗС чимала ), або ж самому підприємству-покупцю звертатися до бухгалтерії АЗС із проханням надати інформацію про дати включення РРО до Держреєстру чи надати ПН. Єдине, що можна перевірити, — чи виробник такого РРО внесений до Держреєстру РРО. Адже одним з обов'язкових реквізитів касового чека є найменування або логотип виробника (п. 2 р. ІІ Положення №13).

Замість висновків

Щодо оприбуткування бензину на підставі касового чека та авансового звіту, то його первісна вартість визначається за даними, наведеними у такому чеку. Якщо у касовому чеку не виокремлено акциз, а є лише ПДВ, тоді первісна вартість бензину становитиме договірну вартість без ПДВ, яка зазначена у чеку. Тобто у разі придбання бензину за 239,98 грн з ПДВ первісна вартість бензину становитиме 199,98 грн (239,98 грн — 239,98 грн : 6). Ця сама сума потрапить до витрат у разі використання придбаного бензину.

Щодо ПК зауважимо таке. У будь-якому разі у фіскальному чеку, як того вимагає п. 201.11 ПКУ, повинні бути дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, сума ПДВ, що сплачується у складі загальної суми, індивідуальний та фіскальний номери.

Тобто відповідно до умов прикладу до ПК має потрапити 40 грн (239,98 грн : 6), звичайно ж, лише у разі якщо загальна сума за день за придбаними товарами (послугами) за чеками не перевищує 200 грн (без ПДВ).

Утім, фіскальний чек може бути підставою як для бухобліку операцій, так і для визнання ПК з ПДВ, у разі якщо він містить усі обов'язкові реквізити, а отже, є розрахунковим.

Як ми вище з'ясували, чек без обов'язкового реквізиту «Акцизний податок», надрукований РРО, який внесений до Держреєстру до 11.03.2016 р., вважається розрахунковим, а після не вважається таким. Оскільки покупцю перевірити дату внесення РРО до Держреєстру за роздрукованим ним чеком неможливо, то покупцю бензину нічого не лишається, як або самостійно звернутися до бухгалтерії АЗС (продавців бензину) для отримання інформації та/або отримання ПН, або ж довіряти таким АЗС та їхнім чекам. Що опосередковано підтвердили податківці листом від 15.06.2016 р. №13388/6/99-99-14-03-03-15.