Відповідно до п. 9 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ до 20 березня 2016 року реалізатори пального повинні були надати податківцям акт інвентаризації обсягу пального станом на початок дня 1 березня 2016 р.
Обсяги залишку пального, зазначеного в акті інвентаризації, податковий орган враховує у формулі, визначеній п. 232.3 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних. Зважаючи на те, для чого проводиться така інвентаризація, під таку інвентаризацію підпадали і ті обсяги пального станом на 01.03.2016 р., які підприємство планувало використати у власній господарській діяльності (для власних потреб).
При проведенні інвентаризації та складання акту такої інвентаризації слід зафіксувати не лише залишок пального, а й зазначити адреси об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), а також правовстановлюючі документи на відповідні об'єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Усі ці дані слід зафіксувати в акті інвентаризації за конкретними кодами УКТ ЗЕД.
На сьогодні є тільки проект наказу Мінфіну «Про затвердження форми Акта інвентаризації обсягів залишку пального та порядку його заповнення та подання». Але, оскільки подати такий акт все ж таки було потрібно, то продавці пального використовували саме цю, ще незатверджену форму.
Відповідно до п. 3 цього Порядку заповнення та подання акту інвентаризації акт інвентаризації має бути складений виключно державною мовою в електронному вигляді, показники залишків зазначаються в розрізі кодів УКТ ЗЕД у кілограмах і літрах, приведених до температури 15 град., з округленням до двох знаків після коми. Платник податку заповнює всі передбачені формою акта графи.
У графи 11-15 Акту інвентаризації заносяться відомості щодо характеристик ємностей зберігання, в яких зберігаються залишки пального:
- назва ємності зберігання (резервуар, трубопровід, цистерни, танки наливного судна, тара) (графа 11);
- номер ємності (графа 12);
- тип ємності (графа 13);
- технічні характеристики ємностей: фізична місткість ємності, що відповідає технічним паспортам, переведена у метрах кубічних (графа 14) та рівень наповнення під товарної води у метрах кубічних (графа 15) (п. 5 розд. ІV Порядку).
Адреса ємностей зберігання зазначається у графах 5-10 Акту у наступному форматі:
- індекс (графа 5);
- область (графа 6);
- район (графа 7);
- населений пункт (графа 8),
- вулиця (графа 9);
- номер будинку (графа 10).
Якщо йдеться не про стаціонарні, а про рухомі ємності зберігання, такі, наприклад, як баки автомобілів, то, на нашу думку, слід вказувати адресу, за якою такі автомобілі перебувають на обліку (тобто, адресу самого підприємства або його підрозділу, за яким обліковуються такі автомобілі).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити