Підтвердження прийняття заводських резервуарів в експлуатацію для отримання ліцензії на зберігання пального

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів (наводимо цю інформацію за нормами Закону №481, який діяв на дату подання заяви):

-  документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

-  акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

-  дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ст. 15 Закону №481).

Відповідно до наведеної умови ТОВ надало внутрішні акти-введення в експлуатацію резервуарів і отримало відмову. Для того, щоб визначити, чи була правомірною відмова ДПС потрібно розібратися чи є резервуар об’єктом будівництва і чи потребує отримання акту вводу в експлуатацію об’єкта або акту готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Додатком А ДСТУ 4454:2005 «Маркування, пакування, транспортування та зберігання» визначено, що бензини автомобільні та паливо дизельне можуть зберігатися в резервуарах стаціонарних та пересувних металевих.

До стаціонарних резервуарів відносяться резервуари, які будуються (монтуються) безпосередньо на місці їх майбутньої експлуатації. До пересувних резервуарів відносяться резервуари, які будуються в заводських умовах, з подальшим їх транспортуванням до місця встановлення (Керівництво з роботи центрів забезпечення пальним, баз, складів пального ЗСУ).

Резервуар для ТОВ виготовлено на заводі та транспортовано до місця монтажу, тобто він є пересувним. В свою чергу, пересувні резервуари можуть бути як наземними так і підземними.

До підземних (підземне зберігання) відносяться заглиблені у ґрунт або обсипані ґрунтом, якщо найвищий рівень рідини в резервуарі або рідини, що розлилась в будівлі чи споруді нижче не менше, ніж на 0.2 м найнижчої планувальної відмітки прилеглої площадки (в межах 3 м від стінки резервуару, від стін будівлі або споруди);

До наземних (наземне зберігання) відносяться резервуари, що не задовольняють вимогам підземних. До кожного з них є свої вимоги до розміщення (п.1.5. ВБН В.2.2-58.1-94).

Відповідно до п. 2.1.1 ДБН Д.1.1-1-2000 об'єктом   будівництва  є  кожна  відокремлена  будівля (виробничий корпус або цех,  склад,  житловий  будинок  тощо)  або споруда  (міст,  тунель,  платформа  тощо)  з  усіма улаштуваннями
(галереями,  естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем,
підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також,
за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї. На
будівництво  об'єкта  має бути складений окремий проєкт і кошторис
або  кошторисний  розрахунок  (об'єктний  кошторис  або  об'єктний
кошторисний розрахунок).

Тому ТОВ після ідентифікації резервуару як підземного чи наземного потрібно перевірити чи відноситься він відповідно до ВБН В.2.2-58.1-94 та ДБН Д.1.1-1-2000 до об’єктів будівництва та чи потребує укладання фундаменту та розробку окремого проєкту. Це в свою чергу потребує вивчення технічної документації.

Наразі є судова практика щодо аналогічного питання, зокрема Постанова ВС від 02 липня 2024 у справі №640/6760/20 (остаточного результату ще немає).

ТОВ до заяви додало альтернативні документи, що підтверджують введення в експлуатацію об`єктів, необхідних для зберігання пального: технічні паспорти на резервуари, паспорти на паливороздавальні колонки, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, наказ про введення в експлуатацію основних засобів на підставі висновків експертизи та отримав відмову від ДПС.

Суть даної постанови – для визначення правомірності рішення ДПС потрібно визначити тип обладнання, відповідно чи є резервуар об’єктом будівництва.

В свою чергу,  у рішенні Закарпатського адміністративного суду від 15 липня 2024 року м. Ужгород №260/8385/23 було розглянуто ситуацію щодо модульної АЗС і ТОВ виграло справу.

У рішенні зазначено таке: «Модуль заправки автомобілів моторним паливом є тимчасовою спорудою та не є об`єктом, що підпадає під визначення об`єктів завершеного будівництва у зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось. А отже не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, а тому підстав вимагати в суб`єкта господарювання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним у відповідача не було».

Закон №481 не містить додаткових роз’яснень, які саме альтернативні документи мають бути надані ТОВ для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою. При цьому новий Закон №3817 також не регламентує це. Тому залишається лише один шлях – в судовому порядку доводити, що зазначені резервуари не є об’єктом будівництва, а якщо є, то тоді оформити відповідні документи.

Додатково також доцільно надати запит ІПК, щоб визначити, яких саме документів для ДПС буде достатньо в межах наведеної умови.