Паливо для заправки генераторів починає використовуватися в госпдіяльності: які наслідки?

Законом про спирт визначено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Тобто, кожний суб’єкт господарювання, який використовує пальне у господарській діяльності та має у власності/користуванні споруду/обладнання/ємності, що використовуються для зберігання пального повинен отримати ліцензіюна кожне місце зберігання.

Звичайно, є виключення.

Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону про спирт, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів(документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг) (ст.18 Законом №481).

Оскільки, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, тому суб’єкти господарювання зберігачі пального для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне, без наявності відповідної ліцензії.Суб’єкти господарювання у яких об’єм складів більше 2000 літрів, обліковуються за деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів, необхідно звернутись до ДПС будь-яким засобом зв’язку (ЗІР).

Право на зберігання пального без ліцензії у підприємства виникає з моменту подання даних до ДПС.

Дане звільнення є цільовим, зберігання можливе лише для пального, що споживається безпосередньо для електрогенераторної установки.

Якщо пальне буде використовуватися для цілей інших, ніж заправка генератора, та не підпадає під дію ч. 19 ст. 15 Закону про спирт, то ліцензію на кожне місце зберігання необхідно отримати.  

Зауважимо, що підприємство придбало пальне у 2022 році, коли змін у Закону про спирт ще не було внесено. 

ДПС у своїй консультації наголошує на тому, що суб’єкт господарювання має право не отримувати дозвільні документи з дати набрання чинності Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», тобто з 03.01.2023 року(ЗІР). Якщо виходити з цього, то підприємству необхідно було отримати ліцензію у 2022 році. Голова фінансового комітету ВРУ наголосив, що штрафів та перевірок щодо даного питання не буде. Про це ми писали тут. Як буде вирішено дане питання на практиці, не відомо, адже позиція податківців не зовсім відповідає заявленому. 

На нашу думку, Законом про спирт та ПКУ не визначено термінів застосування звільнення щодо ліцензії, зокрема пряме цитування «на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення». У ДПС наразі позиція інша.

Тож про ліцензію необхідно подбати прямо зараз, адже у разі використання пального без наявності ліцензії на зберігання відповідно до ст. 15 Закону №481, до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі 500000 гривень.

***

Додатково читайте:

• Нюанси отримання ліцензії на операції з пальним
• Ліцензія на право зберігання пального: документи, вартість, відповідальність
• Порядок отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб
• Облік придбання пального: за готівку і безготівково
• Облік придбання паливних талонів і карток на підприємстві
• Купуємо талони на пальне: облік і оподаткування
• Зміни для платників ПДВ з 3 січня та нові правила застосування пального для генераторів: аналіз Закону №2836