Перш за все слід розрізняти суму податку, що нараховується платником самостійно у податковій декларації, і суму податку, що нараховується податківцями під час перевірки.
Самостійно обчислена сума податку, що деклараційзазначається платником у податковій декларації, вважається узгодженою сумою грошового зобов’язання – див. п. 54.1 ПКУ. Самостійно задекларована сума податку не може бути оскаржена платником – адже він сам її задекларував.
Якщо під час перевірки податківці виявляють заниження сум податкових зобов’язань, вони зобов’язані їх донарахувати – пп. 54.3.2 ПКУ. Далі, якщо за результатами перевірки було донараховано суму податку, податківці надсилають платнику податкове повідомлення-рішення відповідно до ст. 58 ПКУ.
У разі, якщо сума грошового зобов’язання розраховується податківцями, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання та має право оскаржити зазначену суму – див. тут.
Після закінчення процедури оскарження донарахована податківцями сума стає узгодженою сумою грошового зобов’язання, яку платник повинен сплатити.
Тобто маємо два різні механізми нарахування і сплати податків:
- Самостійне нарахування податку платником в податковій декларації, яку він сам подає до контролюючого органу. Платник несе відповідальність за правильність та своєчасність нарахування податку;
- Нарахування податку контролюючим органом, яке оформлюється податковим повідомленням-рішенням. Платник не несе відповідальності за таке нарахування, отже, він не може зазначати цю суму в своїй декларації за своїм підписом.
Суми податків, що розраховуються платниками самостійно в податкових деклараціях, відображаються в інтегрованих картках платників податків (ІКП) згідно з розділом IV Порядку №5. Якщо коротко: в цьому розділі описана процедура перенесення до ІКП сум податків, самостійно нарахованих платниками. Далі податковий орган слідкуватиме за своєчасністю сплати таких сум. Тобто платники самостійно складають та подають декларації, дані з яких потрапляють до ІКП.
Порядок перенесення до ІКП сум грошових зобов’язань, визначених за результатами перевірок, наведений у розділі V Порядку №5, і він відрізняється від порядку обліку сум податків згідно з декларацією. Тут зазначимо основні моменти.
Зокрема, працівники підрозділів, які здійснюють перевірки, вносять інформацію в день вчинення відповідних дій, зокрема, під час прийняття та вручення податкових повідомлень-рішень (ППР).
Не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику ППР або отримання інформації про його вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольноперевіряльної роботи. За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати донараховані суми податків в ІКП беруть участь у розрахунках.
Отже, донарахування податківцями акцизного податку відображається не в декларації акцизного податку, а в ППР, яке складають податківці, і вони ж самі вносять донараховані суми до ІКП цього платника. В даному випадку самому платнику не потрібно вносити виправлення у декларацію за лютий, і також не потрібно відображати донараховану суму у деклараціях за наступні місяці.
Проте платнику потрібно впевнитися в тому, що донарахована сума акцизу згідно ППР відображена в його ІКП і наявна в розділі «Стан розрахунків з бюджетом» в Кабінеті платника податків.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити