Придбання реактивного палива як виробничої сировини: чи треба реєструвати акцизний склад?

Відповідно до пп. 14.1.141-1 ПКУ пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ. Визначенння палива для реактивних двигунів зазначено у пп. 215.3.4 ПКУ. Згідно з пп. 212.1.15 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Далі, відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ  - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу. Таким чином, підприємству потрібно визначитися, чи є воно розпорядником акцизного складу, чи ні.

З 1 липня 2019 року буде кардинально змінено визначення акцизного складу у пп. 14.1.6 ПКУ. За новим визначенням акцизним складом є, зокрема,  приміщення або територія на митній території України – для операцій з пальним. Також законодавці більш-менш чітко визначили, що не є акцизним складом паливні баки як ємності для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Також визначено характеристики паливних складів, які не є акцизними складами. Причому це визначено окремо для платників та неплатників єдиного податку 4-ї групи. Ми навели ці ознаки для неплатників ЄП 4-ї групи у таблицю.

Таблиця

Паливні склади, що не є акцизними складами у неплатників ЄП 4-ї групи

У ситуації, що розглядається у запитанні, однозначно виконується остання умова. Щодо перших двох умов підприємство повинно пересвідчитися, чи відповідає воно їм, чи ні – на підставі інформації про місткість ємностей та обсяги отримання пального протягом року.

Щодо першого критерію: якщо загальна місткість ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального на кожному окремому складі перевищуватиме 200 куб.м, потрібно реєструвати акцизний склад.

Щодо другого критерію: який саме календарний рік брати у травні 2019 року з метою застосування цього критерію, нормами ПКУ чітко не врегульовано. На нашу думку, варто взяти показники поточного календарного року (в даному випадку це буде період з 1 січня до 31 травня 2019 року), та порівняти їх з 1000 куб.м. При перевищенні цієї величини слід реєструвати акцизний склад.

Отже, якщо підприємство не підпадає під критерії реєстрації акцизного складу, у нього не буде операції з реалізації пального. Якщо ж навпаки, підпадає, то підприємству доведеться реєструвати акцизний склад і відпуск пального для виробничих цілей з акцизного складу буде реалізацією пального.

За умовами запитання підприємство не підпадає під критерії реєстрації акцизного складу, якщо загальна місткість ємностей для пального не більше 200 кубів і за рік воно отримує менш ніж 1000 кубів пального.

Що стосується отримання ліцензії на зберігання пального, то таку ліцензію потрібно отримати незалежно від того, чи є у підприємства акцизний склад, чи ні. Більш докладно про це – у нашій аналітиці.