• Посилання скопійовано

Визначаємо у яких випадках відбувається сплата податку на репатріацію

У яких випадках відбувається сплата податку на репатріацію?

Відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Сам перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, теж визначено у пп. 141.4.1 ПКУ

Зверніть увагу на те, що п. 141.4 ПКУ поширюється на доходи нерезидентів – юридичних осіб. У випадку, якщо дохід виплачується фізособі-нерезиденту, застосовуються норми оподаткування ПДФО, визначені розділом ІV ПКУ. Докладніше про них читайте тут>>>

Обов’язок утримання і сплати податку на прибуток нерезидентів (який часто називають податком на репатріацію) покладається на резидента, що отримує такі послуги. Такий податок сплачується саме під час виплати такого доходу (під час нарахування такого доходу податок не сплачується). У зв’язку із цим, як роз’яснюють податківці, якщо дохід виплачується в іноземній валюті, сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.

Визначена ПКУ ставка податку застосовується за умови, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Порядок застосування міжнародних договорів передбачено ст. 103 ПКУ.

У листі від 27.12.12 р. №12744/0/71-12/12-1017 податківці виклали рекомендації щодо застосування положень конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (капіталу).

Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку резиденти зазначають у додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно й у рядку 23 ПН самої декларації. При цьому податківці наполягають на тому, що у такий додаток слід подавати і у випадку, якщо доходи, які виплачуються нерезиденту, звільнені від оподаткування в Україні.

Крім цього, податок на прибуток, несплачений згідно з міжнародними договорами України, є податковою пільгою (код пільги 11020025 у Довіднику пільг № 84/2), та відображається у Звіті про пільги.

Зверніть увагу: часто сума утриманого з нерезидентів податку стає для них неприємною несподіванкою. Тож для для того, щоб у нерезидента не виникало питань щодо того, чому йому сплачено коштів менше за суму, визначену договором, варто у самому договорі визначити правила оподаткування цього доходу. Зокрема, зазначити, що такий дохід виплачуватиметься вже після його оподаткування в Україні згідно з ПКУ (чи міжнародного договору, за його наявності, якщо нерезидент надасть довідку відповідно до ст. 103 ПКУ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202421
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202418
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024283