• Посилання скопійовано

Предоставление нерезидентом бонуса (скидки) и зачет встречных требований

Поставщик - нерезидент, товар которого мы импортируем, предоставил нашему предприятию скидку (бонус) на одну из партий товара за достигнутые объемы продаж. Расчет за товар еще не проводился. Хотим оформить бонус путем подписания акта оказания услуг маркетинга нерезиденту и провести взаимозачет на эту сумму. Законно ли проведение такой операции? Какие будут налоговые последствия?

Если Вы оформите с поставщиком-нерезидентом договор на оказание услуг маркетинга, то у Вас с нерезидентом действительно возникнут встречные однородные требования.

Статьями 601, 604 Гражданского кодекса Украины предусмотрена возможность прекращения обязательства путем зачета встречных однородных требований, прекращения обязательства по договоренности сторон.

Обязательство прекращается, в частности, зачетом встречных однородных требований, срок выполнения которых наступил, а также требований, срок выполнения которых не установлен или определен моментом предъявления требования.


Для оформления прекращения обязательств по внешнеэкономическим договорам путем зачета встречных однородных требований рекомендуем внести изменения в тексты таких договоров (контрактов), и в пункте «порядок расчетов» предусмотреть условия и порядок прекращения обязательств путем зачета встречных однородных требований. Для оформления зачета составляется акт зачета встречных однородных требований. Рекомендуем оформить его на двух языках по аналогии с оформлением внешнеэкономического договора (контракта). 

Что касается налоговых последствий подписания с нерезидентом акта на услуги маркетинга, нужно учесть, что местом поставки услуг в соответствии с общими правилами его определения является место регистрации поставщика таких услуг (пп. 186.4 НКУ). Поэтому на стоимость услуг маркетинга, оказанных нерезиденту, следует начислить НДС (предусмотреть НДС при формировании стоимости).

Стоимость маркетинговых услуг, оказанных нерезиденту (без НДС), предприятию следует включить в состав доходов по дате признания таких доходов (дате акта оказанных услуг) согласно пп. 137.1. НКУ.

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Гарний Дмитро

Джерело: Киевский центр поддержки и развития бизнеса

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202522
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202539
  • Код УКТ ЗЕД для електроводонагрівача Atlantic PC 10 RB
    Який код УКТ ЗЕД слід застосувати при імпорті/обліку електричного накопичувального водонагрівача (бойлера) Atlantic O’Pro Small PC 10 RB об’ємом 10 л (побутовий електричний водонагрівач накопичувального типу)?
    15.12.202525
  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202555
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025293