• Посилання скопійовано

Контрольовані операції та переведення боргу між нерезидентами

Підприємство з доходом понад 50 млн грн за рік надало послуги на суму більше 5 млн грн нерезиденту з країни, що не включена у перелік КМУ №977-р . Пізніше на підставі договору переведення боргу за ці послуги сплатив інший нерезидент, країна якого включена у перелік. Чи є таке постачання послуг контрольованою операцією і чи подавати звіт про контрольовані операції?

За приписами пп. 39.2.1.1 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами (однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі);

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Норми пп. 39.2.1.7 ПКУ до складу контрольованих відносять госпоперації, по яких одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В листі від 04.03.2016 р. №4877/6/99-99-19-02-02-15 головне податкове відомство роз’яснює, що у разі відвантаження товарів нерезиденту - непов'язаній особі, розрахунок за який здійснюється на умовах тристороннього договору іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час здійснення такої операції, така операція підпадає під визначення контрольованої за умови відповідності пп. 39.2.1.7 ПКУ (ціна за якою з ціллю трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов договору поставки і оплати за такий товар, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток резидента). Очевидно, що такий висновок буде справедливим і в частині надання послуг. А значить надання послуг на суму більше 5 млн грн, за які розраховувався нерезидент із країни із переліку КМУ №977-р*, відповідає визначенню контрольованої операції і, як результат, є обов’язок подати звіт про контрольовані операції. 

______________________

* Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. №977-р.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кловська Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025591
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025454
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202573
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202538