• Посилання скопійовано

Контрольовані операції та переведення боргу між нерезидентами

Підприємство з доходом понад 50 млн грн за рік надало послуги на суму більше 5 млн грн нерезиденту з країни, що не включена у перелік КМУ №977-р . Пізніше на підставі договору переведення боргу за ці послуги сплатив інший нерезидент, країна якого включена у перелік. Чи є таке постачання послуг контрольованою операцією і чи подавати звіт про контрольовані операції?

За приписами пп. 39.2.1.1 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами (однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі);

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Норми пп. 39.2.1.7 ПКУ до складу контрольованих відносять госпоперації, по яких одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В листі від 04.03.2016 р. №4877/6/99-99-19-02-02-15 головне податкове відомство роз’яснює, що у разі відвантаження товарів нерезиденту - непов'язаній особі, розрахунок за який здійснюється на умовах тристороннього договору іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), чинному на час здійснення такої операції, така операція підпадає під визначення контрольованої за умови відповідності пп. 39.2.1.7 ПКУ (ціна за якою з ціллю трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов договору поставки і оплати за такий товар, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток резидента). Очевидно, що такий висновок буде справедливим і в частині надання послуг. А значить надання послуг на суму більше 5 млн грн, за які розраховувався нерезидент із країни із переліку КМУ №977-р*, відповідає визначенню контрольованої операції і, як результат, є обов’язок подати звіт про контрольовані операції. 

______________________

* Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. №977-р.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кловська Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202535
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025241
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025344
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202555
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025257