Імпорт з відстроченням платежу: нюанси погашення заборгованості та заповнення документації

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р №185/94-ВР (далі — Закон №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. 

При цьому, слід враховувати, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 2 Закону №185.

Керуючись таким правом, у п. 1 своєї постанови НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»  від 04.12.2015 р. №863 постановив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону №185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Оскільки у запитанні йдеться про імпорт на умовах комерційного кредиту, тобто з відстроченням платежу, то зазначимо таке.

Ні Закон № 185, ні Постанова НБУ №863 не передбачають спеціальних умов сплати заборгованості нерезиденту за поставлений товар, що придбавається резидентом України на умовах комерційного кредиту (з розстроченням чи відстроченням платежу). Не зазначено окремих підстав й для зняття вказаної імпортної операції з банківського контролю (Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136).

Відтак, у разі, якщо ЗЕД-контрактом буде передбачено поставка (імпорт) товару на територію України на умовах комерційного кредиту, слід враховувати строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, які встановлюються постановами НБУ на період до шести місяців. Але на сьогодні цей строк не може перевищувати 90 днів. Строки, які перевищують 90 днів, вимагають отримання висновку Мінекономрозвитку про їх продовження*.

Щодо заповнення документів на митниці, то звертаємо увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 416 Митного кодексу України (МКУ) митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 418 МКУ агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому органі доходів і зборів України.

Тож, підприємство на загальних підставах при імпорті товарів за комерційним кредитом буде складати митну декларацію самостійно, або може звернутися до митного брокера або агента щодо митного оформлення. Порядок заповнення митної декларації затверджено постановою КМУ від 21.05.2012 р. №450.

____________________

* Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. №1409.