Імпорт послуг інжинірингу: що з оподаткуванням?

ПДВ

Відповідно до пп. 14.1.85 ПКУ інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Відповідно до пп. «в» пп. 186.3 ПКУ для інжинірингових, інженерних послуг місцем постачання є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання.

Згідно з пп. «б» пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

З наведеного випливає, що при імпорті послуг інжинірингу підприємство резидент повинно сплатити ПДВ.

Особливості ПДВ при імпорті послуг ми детально розглядали тут.

При імпорті послуг потрібно нараховувати ПДВ, скласти ПН, зареєструвати в ЄРПН. Як складати ПН, податкова служба розказала тут.

Причому дата виникнення ПЗ з ПДВ буде визначатися за правилом першої події. Тож якщо підприємство спершу здійснює попередню оплату, то на дату такої оплати і нараховується ПДВ, складається ПН.

А датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (див. пп. 198.2 ПКУ).

Податок на доходи нерезидента

Дохід, який виплачується резидентом нерезиденту за послуги інжинірингу, оподатковується податком на доходи нерезидента (див. пп. «г» пп. 141.4.1 ПКУ).

Особливості справляння цього податку ми детально розглядали тут. Податок на доходи нерезидентів слід перераховувати до бюджету під час здійснення попередньої оплати нерезиденту.

Про особливості справляння податку на доходи нерезидента у разі імпорту послуг з інжинірингу ми писали тут.

Угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Польщею

Такою угодою є Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 «Прибуток від комерційної діяльності» цієї Конвеції, прибуток  підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі,  якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Отже, на наш погляд, за нормами Угоди, доходи від інжинірингу, як прибуток від комерційної діяльності, мають оподатковуватися тільки в Польщі, якщо відповідні роботи виконує резидент Польщі.

Про застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування писали тут. Про підтвердження статусу нерезидента писали тут.

На наш погляд, якщо нерезидент, який надає послуги і отримує дохід від резидента, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, та підтвердить свій статус резидента Польщі відповідною довідкою, підприємство резидент при виплаті доходу такому нерезиденту може не утримувати податок на доходи нерезидента. Детальніше про це тут.

Податок на прибуток

Якщо придбана конструкторська документація використовуватиметься за призначенням на самому підприємстві, то за загальним правилом вона обліковується у складі нематеріальних активів (див. тут).

На такий актив в загальному порядку нараховується амортизація.

Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в загальному порядку застосовується «амортизаційна» податкова різниця за ст. 138 ПКУ.

Окрім того, в розглядуваній ситуації може застосовуватися податкова різниця за пп. 140.5.4 ПКУ, за умови, що нерезидент (резидент Польщі) має організаційно-правову форму, наведену в Переліку №480.

У разі придбання зазначених послуг фінрезультат до оподаткування збільшується на 30% вартості послуг. А якщо послуги придбані без ділової мети — збільшується на 100% вартості послуг.

Відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ, розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект унаслідок господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

• головними цілями або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
• у порівнянних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Доводити відсутність ділової мети мають податкові органи, згідно зі ст. 39 ПКУ.

Якщо фінрезультат збільшено на 100% вартості послуг, інші коригування, встановлені пп. 140.5.4 ПКУ, не застосовуються.

Але цю різницю можна не застосовувати, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у порівнянних неконтрольованих операціях.

Встановлюють відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за одним із методів, визначених пп. 39.3 ПКУ (пп. 39.1.4 ПКУ). Обирати слід найдоцільніший метод для конкретної ситуації.

Документ, яким здійснюються відповідні розрахунки, складають у довільній формі.

Якщо ціна придбання послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», коригують фінансовий результат до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Якщо податкова служба не врахує незастосування коригування на підставі підтвердження витрат за принципом «витягнутої руки», вона має збільшити фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.2-1 ПКУ — на всю суму операції.

Різниця за пп. 140.5.4 ПКУ застосовується за результатами податкового (звітного) року.

 ***

Читайте також: Iнжинірингові послуги