ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Якими документами підтвердити витрати для інвестиційного прибутку за п. 141.4 ПКУ

Якими документами підтверджуються витрати для визначення інвестиційного прибутку відповідно до п. 141.4 ПКУ, якщо як продавець, так і покупець корпоративних прав — юрособи-нерезиденти? Чи достатньо буде виписки з рахунку щодо понесених витрат на придбання/отримання корпоративних прав?

Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ у разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім — шостим підпункту "е" пп. 141.4.1 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 % та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності. 

Далі в цьому пункті зазначено, що прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу. 

Це все, що сказано в ПКУ. А які підтвердні документи мають бути, в цій нормі ПКУ не конкретизовано. Тому звернемось до роз'яснень від ДПС.

Щоб дізнатись, що з цього приводу думає податкова служба, розглянемо відповідь ДПС на питання в ЗІР (102.16): “Як з метою оподаткування податком на доходи нерезидента визначається прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі ЮО резидентів? ”. Див. тут. 

Відповідаючи на це питання, ДПС, серед іншого, зазначає, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ПКУ). Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку, визначені Законом про бухоблік. Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати визначені Законом про бухоблік обов’язкові реквізити. 

Як бачимо, ДПС навела загальні норми про те, що має бути первинний документ. Але який конкретно — не назвала. До того є у запитанні йдеться про нерезидентів, які ведуть бухоблік за правилами своєї країни, а не за правилами України, на які посилається ДПС.

На наш погляд, виписка з рахунку є первинним документом і містить інформацію про господарську операцію — придбання інвестиційних активів. Щоправда, виписки може бути недостатньо, якщо в ній не зазначені деталі щодо придбання інвестиційних активів. Можливо, поряд з випискою потрібні будуть ще додаткові документи, наприклад, акт приймання-передачі тощо.

Дати точнішу відповідь можна тільки після детального вивчення особливостей конкретної ситуації та первинних документів.

Поряд з цим для уникнення непорозумінь з податковою службою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Виявлення нестачі імпортованого товару після закінчення митного оформлення (аудіоверсія)
    Мабуть, я не зовсім зрозуміло сформулювала своє попереднє запитання.Уточнюю: З нерезидентом було укладено контракт, погоджений із Фондом у межах програми «5-7-9». Обладнання постачалося окремими партіями (палетами). Під час поставки останньої палети в інвойсі, CMR та ВМД була допущена помилка в кількості: зазначено 72 шт. замість фактично поставлених 66 шт. При цьому фактична кількість отриманого обладнання відповідає 66 шт. Зі свого боку ми склали акт невідповідності та направили нерезиденту відповідний лист із повідомленням про помилку. У бухгалтерському обліку оприбуткували фактично отриману кількість — 66 шт. Підкажіть, будь ласка, які ще документи необхідно оформити з боку підприємства та/або отримати від нерезидента, щоб документально підтвердити фактичну кількість отриманого обладнання, обґрунтувати бухгалтерський облік і уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів або Фонду?
    Сьогодні 15:1123
  • УКТ ЗЕД дитячих нарукавників для басейну у 2026 році: класифікація товару (аудіоверсія)
    Який код УКТ ЗЕД застосовувати для дитячих надувних нарукавників, призначених для плавання та використання в басейні?
    09.10.202639
  • Експорт товарів: коли починається строк розрахунків та нарахування пені
    Граничний строк розрахунків за експортом починається з дня митного оформлення товару. У разі прострочення пеня нараховується за кожен день, починаючи з першого дня після закінчення встановленого строку
    08.10.2026793
  • Експорт ІТ-послуг у 2026 році: ліміт 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ (аудіоверсія)
    Компанія — резидент Дія Сіті, не зареєстрована платником ПДВ та надає ІТ-послуги замовникам з Великої Британії та Грузії. Чи враховуються кошти, отримані від нерезидентів за такі послуги, при визначенні обсягу операцій 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ?
    01.10.202686
  • Експорт інжинірингових і проєктних робіт у 2026 році: чи потрібно закривати отриманий аванс актом протягом 180 днів? (аудіоверсія)
    Підприємство — резидент України виконує для нерезидента з Австрії інжинірингові та проєктні роботи за договором МТД. Валюта договору — євро; передплату отримано 31.03.2026 р. Через затримку проєкту завершити роботи протягом 180 календарних днів неможливо. Чи потрібно до 27.09.2026 р. підписати акт із замовником, щоб не порушити вимоги валютного законодавства?
    30.09.202655