Валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Тобто валютний нагляд здійснюється за операціями з експорту та імпорту товарів, включаючи імпортні операції без увезення продукції на територію України, якщо на момент експорту товар не повністю оплачено або на момент оплати імпортованого товару фактична поставка ще не здійснена.
До 2 січня 2019 року строк розрахунків за експортно-імпортними операціями становив 180 днів, з 2 січня 2019 строк збільшили до 365 днів і з 5 квітня 2022 року строк знову скорочено до 180 днів. Отже, у 2018 році підприємство мало півроку на отримання оплаченого товару.
До операцій, які менші 180 тис. грн (з 28 квітня 2020 року цю суму збільшено до 400 тис. грн (ст. 20 Закону про фінмоніторинг)), цей нагляд взагалі не застосовується.
В даному випадку, підприємство провело нерезиденту оплату за товар у травні 2018, але товар не отримало. Тому воно потрапило під валютний нагляд, якщо така сума на 2018 рік дорівнювала чи була більшою 180 тис. грн.
Банк, у якому відкритий рахунок підприємства, з якого було оплачено вартість товару, здійснює валютний нагляд за цими операціями. Якщо у процесі нагляду банк виявляє, що строки поставки порушені, він повідомляє податкову, адже саме вона уповноважена нараховувати пеню.
Тож у разі виявлення порушення нараховується пеня з 1-го дня, який настає за граничним днем валютного нагляду, тобто з 181-го дня. Пеня становить 0,3% (ч. 1 ст. 4 Закону №185) від суми неотриманої оплати за договором та не повинна перевищувати суму неотриманого товару.
Нарахування пені може бути припинено, коли її розмір дорівнюватиме сумі непоставлених товарів. І само, собою зрозуміло, що пеня припиняє нараховуватись якщо сума товару, що не надійшов, є меншою ніж 400 тис. грн (незначна сума операції, яка діє зараз), оскільки наразі операції на такі суми вже не підлягають валютному нагляду.
За порушення терміну сплати нарахованої податківцями ЗЕД-пені застосовують штраф у розмірах, установлених пп. 124.1 ПКУ (5 чи 10%).
Водночас КУпАП відповідальності за порушення такого терміну не передбачено.
Застосування податківцями санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД, у тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватися з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).
Нагадаємо, що у 2021 році був введений ще один штраф у сфері ЗЕД – 25% або 50% від суми угоди. Докладніше про це – у нашій новині.
Проте у даній ситуації цей штраф не буде застосовуватися, оскільки порушення сталося до його введення.
У бухгалтерському обліку пеню за недотримання строків розрахунків у ЗЕД уключають до складу інших витрат операційної діяльності. Нарахування відображають проведенням: Дт 948 «Визнані штрафи, пеня, неустойки» Кт 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».
З метою оподаткування податком на прибуток фінрезультат збільшується на суму штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства – пп. 140.5.11 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити