• Посилання скопійовано

Митниця змінила УКТ ЗЕД товару на підакцизний заднім числом: які наслідки?

Підприємство імпортує та реалізує лакофарбові матеріали. В березні 2023 р. митниця змінила код товару 3814009019 на підакцизний 2707300090 (розчинник для лакофарбових матеріалів) та списала кошти з рахунку на митниці в сплату акцизного податку. Товар оприбуткований та реалізований в лютому 2023 р. Чи повинно підприємство нараховувати акцизний податок при реалізації товару? Чи потрібно реєструватися платником акцизного податку?

Якщо підприємство погодилося з рішенням митниці, то це означає, що воно дійсно імпортувало підакцизний товар, який належить до пального відповідно до пп. 215.3.4 ПКУ. Оподаткування акцизом залежить від того, у якій тарі імпортовано та продано розчинник – у споживчій тарі до 5 літрів чи в іншій тарі.

 

Ввезення та продаж розчинника у споживчій тарі до 5 літрів

Якщо це була споживча тара ємністю до 5 літрів включно, то така операція не є об’єктом оподаткування акцизом. Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками. 

Тобто госпсуб’єкт, який здійснює реалізацію пального лише у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) (крім виробників цього пального, які здійснюють операції з реалізації такого пального), не є платником акцизного податку з реалізації пального. Відповідно на нього не поширюються норми ПКУ щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та обов’язкового складання і реєстрації акцизних накладних.

Натомість при ввезенні на митну територію України пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) сплачується акцизний податок із ввезених підакцизних товарів (продукції). Але при його реалізації на митній території України обов’язок складати та реєструвати акцизні накладні та відображати такі операції в декларації акцизного податку не виникає.

 

Ввезення та продаж пального у тарі більшій, ніж 5 літрів – загальні правила

Якщо розчинник ввезено та продано не у споживчій тарі, то виникає обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку.

Відповідно до пп. 212.1.15 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Далі, згідно з пп. 212.3.4 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, ідентифікатор форми заяви за реєстром ДФС J1310301.

В зазначеному випадку підприємство реалізувало підакцизний товар без попередньої реєстрації платником акцизу. Для таких випадків передбачено відповідальність у п. 117.3 ПКУ - здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та ФОП у розмірі 100 % вартості реалізованого пального.

Також настає відповідальність за неподання декларації з акцизного податку (в нашому випадку – за лютий 2023 року) та нереєстрацію акцизних накладних за операціями з продажу розчинника. Докладніше про це – у наших матеріалах:

 

А якщо товар став підакцизним вже після його продажу?

Вище ми описали загальні правила. А як бути в зазначеному випадку, коли ситуація змінилася заднім числом – товар вже продано у лютому, а у березні митниця віднесла його до підакцизних товарів? На нашу думку, відповідальність платника не повинна виникати, оскільки його вини тут немає.

«Зачепитися» можна за формулювання у пп. 212.3.4 ПКУ: «особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового». В нашому випадку підприємство не планувало реалізацію підакцизних товарів, отже, в лютому воно не було «особою, яка здійснюватиме реалізацію пального». Відповідно, і зареєструвати акцизні накладні та подати декларацію з акцизного податку заднім числом підприємство ніяк не зможе.

Якщо податківці погодяться з такими аргументами, це питання можна вважати вичерпаним. Але якщо вони не погодяться з цим, то залишається лише позов до суду. Втім, доцільно зважати на вартість проданого товару і зіставити її з витратами на штрафи та суди. Думку податківців можна дізнатися, якщо запросити у них усну чи письмову консультацію з цього питання.

У майбутньому, якщо такий товар буде й надалі імпортуватися як підакцизний та продаватися далі, підприємству потрібно заздалегідь зареєструватися платником акцизного податку. Зокрема, якщо вже у день розмитнення буде ясно, що товар підакцизний, на цей день імпортер уже має бути зареєстрований платником акцизного податку, щоб мати можливість зареєструвати «імпортну» акцизну накладну на ввезення такого товару.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202471
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024278
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024511
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023260