Відповідно до пп. 6 ст. 1 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Щодо трудових відносин
Загальний порядок працевлаштування іноземців в Україні фактично регулюється розділом 7 ст. 42- 42-10 Закону «Про зайнятість населення». Якщо працівник має громадянство України, з точки зору роботодавця він не є іноземцем і його робота регулюється нормами КЗпП України незалежно від того, що з точки зору оподаткування він вважається нерезидентом. Питання роботи і звільнення сторони визначають на власний розсуд.
Оподаткування зарплати. З точки зору оподаткування такий працівник підпадає під визначення фізособи – нерезидента – див. пп. 14.1.213 та пп. 14.1.122 ПКУ. Він є платником ПДФО як фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні – пп. 162.1.2 ПКУ.
Його зарплата – це його доход з джерелом походження з України – пп. 164.2.1 ПКУ, оподатковується за загальними правилами. Повідомлення роботодавця про те, що працівник став нерезидентом, нормами ПКУ не передбачено.
Подання повідомлення до податкових органів. Відповідно до пп. 70.1 ПКУ податковий орган формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
- громадянами України;
- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Відповідно до п. 70.2 ПКУ до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація:
- 70.2.1. прізвище, ім'я та по батькові;
- 70.2.2. дата народження;
- 70.2.3. місце народження (країна, область, район, населений пункт);
- 70.2.4. місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство;
- 70.2.5. серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;
- 70.2.6. унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).
Тож якщо громадянин України змінив зареєстроване місце проживання, він повинен повідомити про це податкову. Повідомлення про те, що він фактично проживає в іншій країні і став нерезидентом, нормами ПКУ не передбачено.
Згідно з п. 70.7 ПКУ, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки (зокрема, про зміну місця проживання), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними Положенням від 29.09.2017 р. №822.
Порядок подання Заяви про зміну даних (форма №5ДР), які вносяться до Облікової картки, врегульовано розділом IX Положення №822.
Прямої штрафної санкції за неповідомлення податківців про зміну місця проживання нормами ПКУ не передбачено, проте можуть настати інші негативні наслідки: у разі неподання інформації органам ДПС, такі фізичні особи своєчасно не отримують податкові повідомлення-рішення, зокрема про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, або про сплату земельного податку, чим порушують строки сплати податкових зобов’язань з цих податків (див. тут).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити