• Посилання скопійовано

Двомовні ЗЕД-контракти не потребують аутентичного перекладу

Чи можна обійти нотаріальне засвідчення підпису перекладача? Якщо акт буде на одному аркуші двома мовами (як складають ЗЕД-договори) і підписаний на цьому ж аркуші двома підписами нерезидента-замовника і двома підписами резидента-виконавця - всього чотири підписи (при експорті послуг), то чи можна в такому випадку обійтися без нотаріально засвідчення?

Запитання:

Як правило, акт про надання послуг у сфері ЗЕД-діяльності оформляється двома мовами - українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьом акти виконання робіт (надання послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову. Переклад засвідчується підпісом особини, яка здійсніла переклад, справжність підпісу перекладача засвідчується нотаріально. Акт виконання робіт (надання послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватіся розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній Валюті. Чи можна обійти нотаріальне засвідчення підпису перекладача? Якщо акт буде на одному аркуші двома мовами (як складають ЗЕД-договори) і підписаний на цьому ж аркуші двома підписами нерезидента-замовника і двома підписами резидента-виконавця - всього чотири підписи (при експорті послуг), то чи можна в такому випадку обійтися без нотаріально засвідчення?

 

Відповідь:

За приписами ст. 19 Закону  «Про забезпечення функціонування української мови як державної» міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором. Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.
За приписами ст. 5 Закон про зовнішньоекономічну діяльність № 959 суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Пунктом 1.3 Положення № 88 передбачено, що усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватись інша мова у порядку, визначеному Законом України "Про засади державної мовної політики" (у зв’язку із скасуванням  Законом України "Про засади державної мовної політики" у цій нормі слід керуватись положеннями ст. 19, 37 Закону України від 25.04.2019 р № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної"). Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований аутентичний переклад на зазначену мову.

Договір не є первинним документом, а ось акти та інші документи, що складаються на виконання договору, є первинними документами.

Тож, коли ми говоримо про аутентичний переклад, то йдеться про офіційний перекла.

Виникає питання: цей переклад має бути нотаріальний чи достатньо скористатись послугами сертифікованого бюро перекладу?

Якщо звернутись до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мін'юсту від 22.02.2012 р № 296/5, то відповідно до глави 8 розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" нотаріус вчиняє такі дії:

  1. засвідчує вірність перекладу - вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи. При цьому, нотаріус може засвідчувати вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ;
  2. засвідчує справжність підпису перекладача — йдеться про ситуацію, коли нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
    Втім, засвідчити вірність перекладу, як і здійснити сам переклад, може бюро перекладів. Йдеться саме про підтвердження правильності перекладу.

Відтак, коли йдеться про засвідчення документів, які видані іноземним госпсуб’єктом (зокрема, юрособою — контрагентом за ЗЕД-контрактом), госпсуб’єкт — резидент України має право вибору — засвідчити переклад у нотаріуса чи звернутись до відповідного бюро перекладів. І в тому, і у другому випадку документ буде мати юридичну силу як офіційний.
Нагадаємо що у разі, коли документ видається органом державної влади, він має бути належним легалізований (апостіль).
Отже, підводячи підсумки, слід сказати, що у разі, коли ЗЕД-контракт та всі документи, які складаються на його виконання (акти тощо) двома мовами, одна з яких українська, не потребують офіційного перекладу. При цьому, акти та інші документи, які складаються на виконання такого ЗЕД-контракту, також можуть складатись двома мовами та не потребуватимуть аутентичного перекладу.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202449
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202453
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024249
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024480
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023242