При відсутності заборони застосування вексельної форми розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, зважаючи на приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, законодавчо встановлено певні обмеження застосування векселів при здійсненні розрахунків при проведенні експортних операцій.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України від 05.04.2001 р. №2374-III «Про обіг векселів в Україні» резиденти можуть видавати та індосувати векселі як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) згідно із валютним законодавством України.
Умови проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом із застосуванням векселів обов’язково відображаються у відповідному зовнішньоекономічному договорі (контракті).
Придбання резидентом векселя в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами за таким векселем здійснюються відповідно до валютного законодавства України.
Отже, виручка за експортовану продукцію повинна надійти українському підприємству на рахунок в уповноваженому банку в строки, передбачені ст. 1 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон №185), тобто не пізніше 180 календарних днів.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись