Встановлення націнки на будівельні матеріали підрядником: чи є в нього право?

Запитання:

ТОВ (підрядник) за результатами процедури публічних закупівель уклав договір на виконання капітального ремонту з державною установою (замовником). Строк дії договору з 27.12.2019 по 31.12.2020 р., у договорі не передбачено, що ціна є твердою або динамічною. За умовами договору підрядник зобов’язаний: забезпечити об’єкт необхідними та якісними матеріалами, підтвердити придбані матеріальні ресурси накладними. Замовник, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, має право здійснювати контроль за якістю, вартістю та обсягами виконання робіт, перевіряти якість матеріалів та сертифікатів, контролювати правильність ведення виконавчої документації. При переданні підрядником виконаних робіт за актами КБ2, КБ3 замовник перевіряє відповідність вказаних цін у актах до цін заявлених у відомостях ресурсів договірної ціни, а також до цін зазначених у накладних. Наприклад: вартість однієї тони піску в акті виконаних робіт (800 грн.), повинна дорівнювати вартості однієї тони піску в відомостях ресурсів (800 грн.), а якщо підрядник придбав пісок за 700 грн., замовник вимагає від нього зазначати ціни в актах виконаних робіт на рівні ціни накладної, тобто – 700 грн. У разі придбання піску за вищою ціною – вартість однієї тони піску не повинна перевищувати вартості заявлених цін у відомостях ресурсів. Замовник обґрунтовує свої дії тим, що у кошторисі підрядника визначена сума витрат та доходу. Тому ціна на матеріали повинна чітко відповідати ціні придбаних матеріалів без застосування націнок. Чи має право підрядник здійснювати націнку на будівельні матеріали до цін матеріалів, визначених у кошторисі (відомостях ресурсів) до договору підряду, якщо замовник – державна установа, а договором не передбачено зменшення договірної ціни у зв’язку з зниженням цін на будівельні матеріали?

Відповідь: На відміну від договору купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУ), за договором будівельного підряду (ч. 1 ст. 875 ЦКУ) підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частин 1-3 ст. 879 ЦКУ матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. У разі якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), він має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи (ст. 845 ЦКУ).

Нормами пп. 6.3.3 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. №293 (далі – ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), передбачено, що при погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідними обґрунтованими (як правило, найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.

Відповідно до п. 4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН), на підставі яких і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Нормами п. 4.1 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 (далі – ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013) визначено, що прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату (основну та додаткову) робітників, вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, вартість матеріалів, виробів, конструкцій.

Кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених проектною документацією, та відповідних поточних цін (пп. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013).

Поточні ціни на матеріальні ресурси для будівництва визначаються франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру враховують елементи вартості, наведені в пп. 4.4.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013:

- відпускну ціну;

- вартість тари, упаковки і реквізиту;

- вартість вантажних робіт;

- вартість транспортування;

- заготівельно-складські витрати.

Прибуток у пп. 6.1.1 Настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 (далі – ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013) визначено як кошти, призначені для розвитку будівельного
виробництва та матеріального стимулювання працівників підрядних
організацій.

У пп. 6.1.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 зазначено, що базою для обчислення прибутку є загальна кошторисна трудомісткість, поняття якої наведено у пп. 6.1.4 ДСТУ Б Д.1.1-1.

У складі інвесторської кошторисної документації зазначається загальна кошторисна трудомісткість будівельних робіт, яка визначається як сума нормативної та розрахункової трудомісткості цих робіт, що передбачаються:

- у прямих витратах:

нормативна кошторисна трудомісткість, визначена на підставі РЕКН, що враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, пусконалагоджувального персоналу;

розрахункова кошторисна трудомісткість при перевезенні ґрунту і будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспорту, за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2;

- у загальновиробничих витратах:

розрахункова кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-3;

- у коштах на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд:

кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-5;

- у коштах на виконання будівельних робіт у зимовий період: розрахункова кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-5;

- у коштах на виконання будівельних робіт у літній період: розрахункова кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-5.

На виконання вимог пп. 6.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 підрядник у ціні своєї пропозиції враховує економічно обґрунтований прибуток, який він планує отримати від виконання робіт, що пропонуються.

Якщо для виконання будівельних робіт, що пропонуються, підрядник планує здійснювати виконання будівельних робіт з використанням власної будівельної техніки, перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом та виготовлення окремих матеріальних ресурсів власними силами, прибуток у такому випадку обчислюється з урахуванням трудомісткості таких робіт, визначеної в установленому порядку (пп. 6.3.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013).

У разі якщо в договірній ціні підрядник при обчисленні маси прибутку
врахував трудовитрати на виконання будівельних робіт власною будівельною технікою, перевезення матеріальних ресурсів власним автомобільним транспортом, виготовлення окремих матеріальних ресурсів власними силами, а при виконанні робіт це не відбулося або відбулося частково, у цьому випадку маса прибутку також уточнюється, виходячи з фактичних умов виконання будівельних робіт (пп. 6.3.6 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013).

Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за категоріями складності об'єкту будівництва та видами робіт наведені у додатку «Е» (довідковому) ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.

Отже, правила визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013) передбачають визначення розміру прибутку, виходячи із загальної кошторисної трудомісткості, до складу якої не входить вартість матеріальних ресурсів, що закуповує підрядник.

Відповідно до ст. 96 КпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн) та на посадових осіб - від 200 до 300 НМДГ (від 3400 до 5100 грн.).

Насамкінець зазначимо, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлено в ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. №922-VIII.

У п. 5 ч. 5 цієї статті передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у т. ч. у разі коливання ціни товару на ринку.

При цьому максимальна економія, ефективність та пропорційність, а також відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель є принципами здійснення публічних закупівель, перелік яких наведено в ч. 1 ст.5 Закону №922.