Оренда не може бути безоплатною

За приписами ч. 1 ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. 

Відповідно, на нашу думку, договір оренди безоплатний бути не може. 

Для таких правовідносин (щодо користування річчю — у т.ч. нерухомою річчю (ст. 179, 181 ЦКУ)) можна скористатись іншою правовою конструкцією, зокрема, договором позички. За приписами ч. 1 ст. 827 за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. 

Але, при цьому, слід памятати, що до договорів користування річчю (майном, у т.ч. нерухомим), укладених понад 3 роки, встановлені спеціальні вимоги до їх форми — нотаріальна з наступною державною реєстрацією (ч. 2 ст. 793, ст. 794 ЦКУ).

Тому, для таких правовідносин укладається договір позички (користування річчю - нежитлове приміщення) до 3 років, оформити акт приймання-передачі нежитлового приміщення та акти наданих послуг (в цілях оподаткування — з періодичністю раз на місяць, квартал чи на півроку тощо), якщо постане необхідність відшкодовувати всі витрати по утриманню такої речі (комунальні послуги, газ, світло, опалення тощо).