Працівник або контрагент завдав збитків: як підприємству отримати відшкодування у 2026 році? (аудіоверсія)

Підприємство може вимагати відшкодування завданої шкоди, але порядок дій та обсяг відповідальності принципово відрізняються залежно від того, хто є винуватцем — найманий працівник чи суб'єкт господарювання (контрагент). 

Якщо шкоду завдав працівник?

Матеріальна відповідальність працівника перед роботодавцем регулюється насамперед главою IX КЗпП України (ст. 130–138). За ст. 130 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, якщо така шкода заподіяна з його вини. За загальним правилом працівники, крім посадових осіб, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП). Водночас у випадках, передбачених ст. 134 КЗпП, можлива повна матеріальна відповідальність.

При цьому ч. 4 ст. 130 КЗпП передбачає, що відповідальність за неодержаний підприємством прибуток може бути покладена лише на працівників, які є посадовими особами. Повна матеріальна відповідальність можлива лише у випадках, прямо передбачених ст. 134 КЗпП, зокрема у разі укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність у випадках, передбачених законом, одержання майна під звіт за разовою довіреністю або іншим разовим документом, заподіяння шкоди діями, що мають ознаки кримінального правопорушення, або перебування працівника у нетверезому стані.

Порядок покриття шкоди: якщо сума не перевищує середнього місячного заробітку, вона може бути стягнута за розпорядженням роботодавця шляхом відрахування із заробітної плати. Таке розпорядження має бути видане не пізніше двох тижнів із дня виявлення шкоди та звернене до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника (ст. 136 КЗпП). В інших випадках покриття шкоди здійснюється шляхом звернення роботодавця до суду. Строк звернення до суду становить один рік із дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП).

Якщо шкоду завдав контрагент?

У відносинах із контрагентом застосовуються умови договору та норми Цивільного кодексу України, зокрема ст. 22, 610, 611, 614, 623 ЦКУ. У разі порушення договору підприємство може вимагати відшкодування реальних збитків та, за наявності належних доказів, упущеної вигоди. Для стягнення збитків необхідно довести факт порушення зобов’язання, наявність і розмір збитків, а також причинний зв’язок між порушенням та збитками. Вина контрагента визначається відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦКУ та умов договору. При цьому особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести відсутність своєї вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Які докази збирати? 

Залежно від ситуації доказами можуть виступати:

• договори, специфікації та додаткові угоди;
• первинні документи: накладні, акти наданих послуг/виконаних робіт, ТТН;
• платіжні інструкції та банківські виписки;
• бухгалтерські документи, звіти та регістри обліку;
• накази про проведення службового розслідування, письмові пояснення працівника;
• акти інвентаризації та порівняльні відомості;
• висновки експертів, звіти незалежних оцінювачів;
• акти про виявлення браку, дефектні акти, документи про вартість ремонту чи утилізації;
• листування (претензії, листи, електронне листування за погодженими каналами зв'язку).

Судова практика

Щодо контрагентів: У постанові КГС ВС від 07.06.2023 у справі №916/334/22 Верховний Суд зазначив, що для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність чотирьох елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів обов’язок відшкодування збитків не настає.

Щодо працівників: У постанові КЦС ВС від 16.10.2019 у справі №757/39752/15-ц суд підкреслив, що обов’язок доведення наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності покладається на роботодавця. Останній повинен довести пряму дійсну шкоду, протиправність дій працівника, його вину та причинний зв’язок, враховуючи, що відповідальність працівника за загальним правилом обмежується середньомісячним заробітком.

Висновки

• Підприємство може вимагати відшкодування шкоди, якщо належними та допустимими доказами підтвердить факт порушення, наявність і розмір шкоди, причинний зв’язок та інші необхідні умови відповідальності;
• Матеріальна відповідальність працівника визначається за правилами КЗпП: за загальним правилом відшкодовується пряма дійсна шкода в межах середнього місячного заробітку, однак у передбачених законом випадках можлива повна матеріальна відповідальність. Для посадових осіб закон також передбачає можливість відповідальності за неодержаний прибуток;
• Щодо контрагента застосовуються умови договору та норми ЦКУ. Підприємство може вимагати відшкодування реальних збитків та упущеної вигоди за умови належного доказування порушення, розміру збитків і причинного зв’язку;
• До звернення до суду доцільно зафіксувати обставини заподіяння шкоди, зібрати необхідні докази, провести інвентаризацію або службову перевірку та, за необхідності, направити контрагенту претензію або запропонувати працівнику добровільно відшкодувати шкоду.