• Посилання скопійовано

Як визначити країну резидентства фізособи?

Український ФОП припинив діяльність у 2021 р. Останні 7 років постійно проживає із сім'єю у Польщі, діяльність у Польщі не вів, при цьому має реєстрацію в Україні та у Польщі. У Польщі отримав карту побуту з правом роботи, у 2022 р. планує стати одноосібним засновником польського ТОВ. Чи є він резидентом України і чи має він подавати звіт щодо КІК в Україні, якщо проживання та центр життєвих інтересів виключно у Польщі?

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, фізична особа - резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Отже, на нашу думку, цю фізичну особу можна вважати нерезидентом (резидентом Польщі) на таких підставах:

  • Вона і члени її сім’ї постійно проживають в Польщі;
  • Має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Польщі;
  • Не перебуває в Україні 183 дні і більше на рік;
  • Якщо у 2022 році фізособа стане засновником польського СГ, у неї буде ще одна підстава вважатися резидентом Польщі.

Нагадаємо, що контрольована іноземна компанія (КІК) – це компанія, яка зареєстрована за кордоном і знаходиться під контролем резидента України – фізичної або юридичної особи.

Фізична особа - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до ст. 39-2 ПКУ (пп. 39-2.5.5 ПКУ). Повідомлення надсилається до ДПС протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Таким чином, обов’язок щодо повідомлення про КІК міг би виникнути у фізичної особи, якби вона була резидентом України. А оскільки у даної фізособи немає достатніх підстав вважатися резидентом України, то на нашу думку, повідомлення про КІК подавати не потрібно. Відповідно, не буде і обов’язку звітувати щодо КІК після закінчення податкового періоду 2022 року.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості
    На підставі якого нормативно-правового акту податкові органи видають довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та який актуальний механізм її отримання платником податків?
    29.01.2026160
  • Перелік наказів з військового обліку на підприємстві
    Який вичерпний перелік наказів з військового обліку має бути оформлений на підприємстві згідно з Порядком №1487? Зокрема, які розпорядчі документи регулюють призначення відповідальних осіб, організацію обліку та щорічну перевірку даних?
    27.01.2026350
  • Наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних
    Як правильно оформити наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах працівників підприємства згідно з вимогами Порядку №1487? Які обов'язкові реквізити та терміни підготовки цього документа слід врахувати?
    26.01.202646
  • Заповнення інформації про відстрочку у Додатку 5 (списки)
    Підприємство подає документи про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Як коректно заповнити відомості щодо відстрочки (відповідно до примітки 1 Додатка 5), якщо у військово-обліковому документі працівника у відповідній графі стоїть прочерк, мобілізаційне розпорядження відсутнє, а бронювання лише планується? Чи потрібно у супровідному листі або списках прямо зазначати про відсутність відстрочки?
    20.01.202642
  • Невідповідність ВОС у паперовому та електронному військовому квитках
    У працівника в паперовому тимчасовому військово-обліковому документі зазначено ВОС 790. Після оновлення даних через електронний кабінет (Резерв+) ВОС змінився на 999. Який порядок дій працівника для усунення розбіжностей між паперовим документом та даними електронного реєстру?
    20.01.202628