Заправка авто працівника, яке використовується підприємством за договором компенсації: чи є додаткове благо?

Якщо підприємство бажає уникнути виникнення додаткового блага, тоді має документально оформити взаємовідносини щодо використання автомобіля із працівником, бо якщо цього не зробити, то без додаткового блага у вигляді безкоштовно отриманого бензину не обійтися.

Щодо використання авто, що належить працівнику, в господарській діяльності підприємства оформленого за договором про компенсацію за використання власного автомобіля та наказом про використання автомобіля працівника в госпдіяльності підприємства із виплатою компенсації ми писали тут.

На практиці слід оформити відносини щодо використання автомобіля із працівником. Для цього бажано скласти наказ, у якому вказати напрямок використання такого автомобілю (він, звісно, має бути пов'язаний із господарською діяльністю) та підтвердити факт використання бензину для користування саме цим автомобілем. Для цього складаються відповідні первинні документи (можна використовувати подорожні листи (типову форму, незважаючи що вона наразі відмінена або самостійно розроблену)). Також, для доведення зв’язку здійснених підприємством витрат пального з його господарською діяльністю, радимо, у подорожніх листах коротко зазначати куди і з якою метою рухався автомобіль.

В листах ДФС від 23.01.2017 р. №1244/10/26-15-13-01-12 і від 01.12.2016 р. №25320/10/26-15-13-01-12 зазначено, що «вартість пального, яке придбавається підприємством для експлуатації автомобіля з метою виконання працівником службових обов’язків, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ», а згідно з листом ДФСУ від 05.01.2017 р. №104/6/99-99-13-02-03-15: «у разі, якщо юридична особа компенсує своєму найманому працівнику вартість палива, використаного під час виконання трудових обов’язків, то сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором як додаткове благона підставі пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ. При цьому така сума компенсації не є базою нарахування єдиного внеску».

Втім, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 р. у справі №2140/1436/18 зазначено: «…пунктом 7.1 вказаних договорів передбачено обов’язки підприємства, зокрема, здійснювати за свій рахунок заправку автомобіля ГСМ в період експлуатації його за цим договором, але не більше ніж 5 літрів бензину в день.

<…>з урахуванням наведених положень податкового законодавства, суд вважає, що до доходу платника податку, у т.ч. до додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку, та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі, що в даному випадку, унеможливлює визнати збільшення вказаними особами їх майнового стану через використання підприємством в господарській діяльності в вказаних транспортних засобів, зокрема, паливо для їх заправки шляхом його списання відповідно до облікової політики підприємства».

Отже, розглядаючи вказану справу, судді не погодилися з позицією податківців і скасували відповідні ППР про донарахування ПДФО та військового збору.

Також, відповідно до судової практики (зокрема, Ухвали ВАСУ від 01.12.2014 р. №К/800/16246/14 у справі №2а-3190/12/1370, Ухвали ВАСУ від 24.10.2013 р. №К/800/52621/13 у справі №817/1691/13-а) у разі компенсації вартості використаного пального (якщо воно витрачене в межах господарської діяльності) додаткового блага не виникає. 

Суди прийшли до такого висновку, тому що на підприємствах були укладені договори на компенсацію використання майна працівника та наявні підтвердні документи на використання пального в господарських цілях.

Отже, якщо все правильно прописати та оформити документально, додаткового блага не виникатиме, оскільки паливо, яким підприємство заправляє авто, використовується в господарських цілях підприємства, а не на власні потреби працівника.