Щодо оренди за 1 грн
Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦКУ, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Тобто, яку ціну сторони встановлять договором, та і буде застосовуватися. Звісно, що сторони можуть встановити ціну на рівні 1 грн на місяць. Навіть більше – сторони можуть замість договору оренди укласти договір позички, який є по суті є безоплатним договором оренди (див. ст. 827 ЦКУ).
Щоправда, у разі оренди державного чи комунального майна орендна плата визначається за результатами аукціону (див. ч. 2 ст. 17 Закону «Про оренду державного та комунального майна»).
Тобто, повторимося, сторони мають право укласти договір оренди з орендною платою 1 грн на місяць. Але очевидно, що ринкова ціна оренди буде вищою. Тому варто враховувати податкові особливості такої ситуації.
Якщо засновник юрособа, який надає майно в оренду, є платником ПДВ, він має визначати базу оподаткування від послуг оренди на рівні договірної ціни (1 грн), але не нижче звичайних цін. На погляд податкової, звичайна ціна має відповідати ринковій ціні (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 02.09.2020 р. №3668/ІПК/99-00-05-06-02-06). Така думка досить дискусійна. З нашого погляду, у разі постачання «самостійно виготовлених послуг» (до яких можна віднести послуги з оренди власного майна), ПДВ нараховується тільки на договірну вартість. Але якщо ви не бажаєте зайвих суперечок з податковою, може бути доцільним нараховувати ПДВ, виходячи з ринкової ціни оренди.
Якщо ТОВ орендар є платником ЄП групи ІІІ, податківці можуть спробувати включити до складу доходу, який обкладається ЄП, різницю між ринковою вартістю оренди і ціною 1 грн, на підставі пп. 292.3 ПКУ. Звісно, що в цій нормі йде мова про безоплатно отримані послуги, а не про послуги вартістю менше ринкової. Але ж цю норму можна трактувати по-різному. Тому вірогідність такого сценарію є, про що ми маємо попередити.
Якщо ТОВ орендар є платником податку на прибуток, податкова може вважати, що ТОВ отримало дохід на суму різниці між ринковою вартістю оренди і ціною 1 грн, а тому на суму такого доходу потрібно збільшити фінрезультат до оподаткування і, як наслідок, об’єкт оподаткування податком на прибуток. Звісно, що й така думка досить дискусійна. Але ж ми маємо попередити про можливі проблеми.
Щодо місцезнаходження офісу
Відповідно до ст. 93 ЦКУ, місцезнаходженням юридичної особи є:
- фактичне місце ведення діяльності чи
- розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до пп. 45.2 ПКУ, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пп. 16.1.11 ПКУ, платник податку зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.
Таким чином, якщо юрособа зареєстрована за місцезнаходженням орендованого офісу, в разі оренди офісу в іншому місці потрібно вносити зміни у Єдиний держреєстр. А з останнього надійде інформація до податкової про зміну місцезнаходження (див. п. 9.1, п. 9.5, п. 9.6 Порядку №1588).
Штраф за нереєстрацію змін про зміну місцезнаходження – 1020 грн (див. пп. 117.1 ПКУ).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
