• Посилання скопійовано

Продаж корпоративних прав нерезидентом

Нерезидент — власник 100% корпоративних прав, продає підприємство. 1.Який облік у покупця — юрособа резидент? 2.В якій валюті слід показати операцію в обліку? 3.Кому слід перераховувати кошти за придбані права?

Визначенння терміну “корпоративні права” наводиться у ч. 1 ст. 167 ГКУ та у пп. 14.1.90 ПКУ. Правовий статус, діяльность, права та обов’язки учасників ТОВ визначає Закон №2275.

За умовами запитання продавець - нерезидент є засновником (власником корпоративних прав) українського підприємства, який продає корпоративні права українському підприємству. По перше, за все потрібно укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав. По друге, підприємство (за умовами запитання "ООО резидента1") є самостійною юрособою з власним ЄДРПОУ. Відомості про організаційно-правову форму юрособи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості вносяться до ЄДР. Тож на підставі ч. 5 ст. 89 ЦКУ зміни до установчих документів юрособи, які стосуються відомостей, включених до ЄДР, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Тому слід звернутись до держреєстратора і здійснити державну реєстрацію зміни у складі учасників підприємства. Реєстраційні дії з внесення даних про нового учасника та подання документів до держреєстратора здійснює підприємство — покупець корпоративних прав. Серед переліку документів, додатково див ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію, які потрібно подати є акт приймання-передачі. І лише на дату внесення змін держреєстратором юридичні права підприємства переходять до нового власника.

По третє, датою внесені змін до ЄДР (перевірити можна за адресою: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) в обліку підприємства права якого придбано здійснюється проведення: Дт401/нерезидент Кт 401/резидент — новий власник.

1. П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності. Також слід взяти до уваги Методрекомендації №433:

- п. 2.12: у статті балансу "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, це рахунок бухобліку 14 (як правило це інвестиції з метою отримання дивідендів або інших вигід);

- п. 2.34: у статті балансу "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів), а також сума довгострокових фінансових інвестицій, які підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, це рахунок 35.

Фінансові інвестиції відображаються у бухобліку за собівартістю (п. 4 П(С)БО 12). Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції. Витрати, які складають собівартість інвестиції повинні підтверджуватись документально!

На дату переходу права власності інвестиція відображається в балансі покупця за собівартістю, якщо не було інших витрат за умовами запитання це 2500 грн, проведення: Дт 141 Кт 685.

А далі на кожну дату балансу вартість фінінвестицій переглядається і потрібно враховувати норми п. 8-12 П(С)БО 12, якими встановлено методи обліку. Здійснюється це для забезпечення достовірності інформації наведеної у фінзвітності. Отже, на дату балансу фінінвестиції відображаються:

1) за справедливою вартістю. Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат (субрахунки 740, 940). Якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, відображаються за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат (субрахунок 972) з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій;

2) за амортизованою собівартістю. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка;

3) за методом участі в капіталі (зокрема інвестиції в дочірні підприємства, але крім випадків, наведених у п. 17 і 22 П(С)БО 12). За цим методом на дату балансу фінінвестиції відображають за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі:

- Дт 141 Кт 721 - збільшення балансової вартості інвестиції на дату балансу на частку інвестора в пропорційній сумі чистого прибутку;

- Дт 961 Кт 141 - якщо балансова вартість фінансових інвестицій на дату балансу підлягає зменшенню на частку інвестора в сумі чистого збитку асоційованого підприємства.

Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування (п. 12 П(С)БО 12).

За умовами запитання інвестор має контроль над іншим підприємством (суттєвий вплив на його діяльність, див п. 3 П(С)БО 12), тому на дату балансу фінінвестиції будуть  відображатись за методом участі в капіталі, з урахуванням п. 17 П(С)БО 12.

Пам’ятайте, зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухобліку тільки на суму, що не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухобліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Приклад обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі наводиться у додатку 2 П(С)БО 12.

Якщо підприємство-інвестор визначає різниці у податковому обліку, потрібно врахувати пп. 140.4.1 ПКУ та пп. 140.5.3 ПКУ. Ми не будемо зупинятись на цьому, адже за умовами запитання розуміємо, що річний дохід інвестора не перевищує 20 млн. грн.

Відповідно до пп. 196.1.1 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з продажу корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах.

2. Відповідно до ч. 5 ст. 180 ГКУ ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами. Щодо ГКУ, то згідно ч. 2 ст. 189 ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у ЗЕД -контрактах можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. За  ч. 2 ст. 198 ГКУ грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.  Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом про валюту. Відповідно до ч. 2. ст. 5 Закону про валюту усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій.

Тож операція з придбання корпоративних прав може проводитись в іноземній валюті або у гривні. Тому слід ознайомитись з умовами договору.

Операції з відчуження корпоративних прав не підпадають під валютний нагляд в частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків (рубрика ЗІР підкатегорія 112.02).

Якщо опеація проводиться у валюті потрібно звернути увагу на номри П(С)БО 21. Операція в іноземній валюті, це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті (п. 4 П(С)БО 21). Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу (розуміємо курс НБУ!) на початок дня, дати здійснення операції (п. 5 П(С)БО 21).

Статті балансу про зобов'язання, які будуть сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей є монетарними статтями. На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу. Визначення курсових різниць проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції. Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів або витрат, це субрахунки 744 та 974 (п. 7,8 П(С)БО 21).

3. В обліку українського підприємства (за умовами запитання "ООО резидента1") відбувається зміна засновника. Це означає, що в аналітичному обліку зміниться лише власник. Пояснюється це тим, що підприємство не продає корпоративні права, їх продає засновник (за умовами запитання "Компания на Кипре" — нерезидент).

У випадку зміни засновника у підприємства не відбувається зміна щодо розміру статутного капіталу (за умовами запитання СК становить 396000,00 грн), тож жодних змін в бухобліку. Зміни будуть тільки в аналітиці на субрахунку 401 "Статутний капітал":

- Дт401/нерезидент Кт 401/резидент — новий власник.

Переважна участь одного підприємства у статутному капіталі іншого, означає володіння контрольним пакетом акцій. Існування відносин контролю є ознакою наявності материнського та дочірнього підприємств. Із умов запитання розуміємо, що підприємство-покупець буде материнським підприємством, тому що володіє 100 % статутного капіталу у дочірньому. Окремого визначення терміну “дочірне підприємство” у законодавстві не має.

Увага, не слід забувати про податок з доходу нерезидента від операцій з продажу корпоративних прав, який може сплачувати покупець корпоративних прав, як податковий агент.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками відповідно до п. 141.4 ПКУ. Зокрема до доходів нерезидента відноситься прибуток від здійснення операцій з продажу корпоративних прав. Податок з таких доходів, за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, сплачує до бюджету резидент (український покупець) під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Отож слід уважно ознайомитись із Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, зокрема із ст. 13 “Доходи від відчуження майна”. Наприклад ІПК від 23.08.2018 №3705/6/99-99-15-02-02-15/ІПК та ІПК від 30.11.2018 р. №5039/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці не наводять конкретної відповіді щодо наявності податку. Тож ми рекомендуємо отримати власну ІПК. Крім того, нагадаємо, що згідно п. 103.2 ПКУ податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

 

 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»