Головна Усі консультації Держрегулювання Ліцензії і дозволи

Чи потрібна ліцензія на зберігання пального у балонах і каністрах?

Підприємство використовує пальне для виробничих потреб (крім заправок авто). Оформили ліцензію на зберігання пального. Обсяги пального до 400 літрів газу у балонах на місяць та до 80 літрів дизпалива у каністрах. Чи потрібно звітуватись перед податківцями щодо руху пального? Чи потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального?

Згідно внесених до Закону №481/95-ВР змін, з 01.04.2020 суб’єкти господарювання, які отримують пальне для власних потреб та зберігають його для використання в господарській діяльності, зобов’язані отримати відповідну ліцензію в органах ДПС.

Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Але тут є нюанс. Що саме слід розуміти під «ємностями», Закон №481 не пояснює. Та й конкретних вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального, не встановлює (про це зазначали і податківці в консультації від 30.05.2019 р. №2471/6/99-99-12-01-01-15/ІПК).

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також не отримують ліцензію на зберігання пального СГ, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 л.

То ж фактично згідно закону при будь-якому зберіганні пального необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального на кожне місце його зберігання. Спочатку і податківці підтримували такий підхід (і навіть висловлювались що таким місцем зберігання може бути і транспортний бак авто). Однак в подальшому з’явились і більш лояльні роз’яснення, згідно яких місцем зберігання пального з метою визначення необхідності отримання є ліцензії є саме стаціонарна ємність. Тобто, наприклад, на невеликі каністри отримувати ліцензію на зберігання не потрібно.

Зокрема, у ІПК ДФСУ від 15.08.2019 р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК ДФС (яку ми коментували тут) зазначалось, що в розумінні Закону №481, суб'єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях. Виходячи з цього можна зробити висновок, що ліцензію на зберігання пального слід отримувати, якщо пальне зберігається саме у стаціонарних ємностях, які мають чітку прив’язку до місця (території). Натомість зберігання пального у каністрах, балонах та іншій пересувній невеликій тарі не потребує наявності ліцензії на його зберігання.

Однак, варто звернути увагу, що це лише ІПК надана конкретному платнику податків, а законодавче такі норми не встановлено. Проте вважаємо, що платник податку може отримати власну ІПК і діяти вже за нею.

Крім того, податківці роз’яснювали, що особа яка не підпадає під визначення платника акцизного податку згідно пп. 212.1.15 ПКУ (не здійснювала реалізацію пального або спирту етилового), але має ліцензії на право зберігання власного пального, не зобов’язана подавати Декларацію, якщо протягом звітного періоду у такої особи сукупно виконувались наступні умови:

  • відсутні об’єкти оподаткування акцизним податком та/або показники, які підлягають відображенню у Декларації;
  • відсутні будь-які інші діючі (у т. ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (крім ліцензій на зберігання власного пального);
  • відсутні підстави для визнання її платником акцизного податку за будь-якими іншими ознаками, визначеними п. 212.1 ПКУ (крім випадку якщо така особа була платником акцизного податку лише у зв’язку з імпортом підакцизних товарів визначених пп. 215.3.4 – 215.3.8 ПКУ).

Тобто, навіть якщо особа має ліцензію на зберігання пального, однак використовує його виключно для власних потреб і не здійснює його реалізацію, то звітувати перед податківцями за обсяги пального не потрібно.

Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

  • до акцизного складу;
  • до акцизного складу пересувного;
  • для власного споживання чи промислової переробки;
  • будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 82 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Ліцензії і дозволи
Теги:
Акциз , Дозвіл , Ліцензія , Пальне

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 1

Новини по темі

Консультації по темі