Товарний облік технічно складних побутових товарів ФОП ІІ групи у 2026 році: РРО та ДПС (аудіоверсія)

Обов'язок ведення обліку товарних запасів

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Водночас із загального звільнення від товарного обліку для ФОП — платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ, прямо виключені ФОП, які реалізують:

• технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарські засоби та вироби медичного призначення;
• ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і каміння.

Перелік груп ТСПТ визначений Постановою КМУ від 16.03.2017 №231. 

Правила товарного обліку встановлені Порядком ведення обліку товарних запасів, затвердженим наказом Мінфіну від 03.09.2021 №496.

При цьому необхідно розмежовувати дві правові позиції.

За буквальним змістом Закону про РРО обов'язки, передбачені ст. 3 цього Закону, адресовані суб'єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції. Сам Порядок №496 також зазначає, що він поширюється на ФОП, які відповідно до Закону про РРО зобов'язані вести облік товарних запасів.

Оплата шляхом безпосереднього перерахування коштів на поточний рахунок продавця за повними реквізитами IBAN не є розрахунковою операцією.

Разом із тим чинна позиція ДПС щодо товарного обліку ТСПТ є більш категоричною.

У ЗІР, категорія 109.02, ДПС зазначає, що ФОП — платники єдиного податку другої–четвертої груп, які реалізують товари, визначені абз. 2 п. 12 ст. 3 Закону про РРО, зобов'язані вести облік усіх товарних запасів незалежно від способу розрахунку — готівкового або безготівкового через установи банку. Додатково ДПС зазначає, що для цілей Порядку №496 вибуттям товару є, зокрема, продаж із безготівковим розрахунком, проведеним у передбачених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО.

Отже, позиція контролюючого органу є однозначною: реалізація ТСПТ з оплатою виключно за IBAN не звільняє ФОП від ведення товарного обліку за Порядком №496, хоча щодо такого підходу існують аргументи для іншого системного тлумачення ст. 3 Закону про РРО.

Документальне підтвердження походження товарів

Якщо на ФОП поширюється Порядок №496, первинні документи є невід'ємною частиною товарного обліку. Пункт 2 розд. I Порядку №496 визначає документами, що підтверджують облік та походження товарів:

• Форму ведення обліку товарних запасів;
• первинні документи — накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупівлі, фіскальні та товарні чеки, інші документи, які дозволяють ідентифікувати постачальника, отримувача, дату операції, найменування, кількість та вартість товару.

Відповідно до п. 1 розд. II Порядку №496 інформація про надходження та вибуття товарів постійно вноситься до Форми обліку на підставі первинних документів. Первинні документи є обов'язковими додатками до Форми, а інформація про надходження товару повинна бути внесена до початку його реалізації.

Відповідно до ст. 20 Закону про РРО, у разі встановлення порушення вимог щодо товарного обліку застосовується фінансова санкція в розмірі вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, до ФОП може бути застосована адміністративна відповідальність — штраф за порушення порядку проведення розрахунків та обліку від 85 до 170 грн, за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн. Також слід зазначити, що навіть у разі оскарження обов'язку товарного обліку в суді, відсутність первинних документів на придбання створює ризик визнання товарів «безоплатно отриманими» з донарахуванням єдиного податку за п. 292.3 ПКУ у взаємозв'язку з вимогами п. 296.1 ПКУ.

Варто зауважити, що для застосування санкції ст. 20 Закону про РРО контролюючий орган повинен встановити конкретний товар, який на момент перевірки знаходився у місці продажу, але не був відображений у товарному обліку та/або щодо якого були відсутні необхідні документи. Такий підхід підтверджений Верховним Судом.

Судова практика

Судова практика підтверджує необхідність розмежовувати застосування РРО та ведення товарного обліку.

У постанові Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 Суд залишив без змін рішення на користь ФОП у спорі щодо застосування РРО до безготівкових операцій. Верховний Суд звернув увагу на фактичний спосіб проведення платежу та відсутність операцій із платіжними картками/еквайрингом у продавця; касаційну скаргу ДПС залишено без задоволення. 

Водночас щодо товарного обліку Верховний Суд займає послідовну позицію, що відповідальність за ст. 20 Закону про РРО потребує встановлення конкретного необлікованого товару, який фактично знаходився у місці продажу на момент перевірки.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №380/23922/24, з посиланням на постанову ВС від 07.02.2024 у справі №280/6422/22, зазначено: лише якщо контролюючий орган встановив наявність у місці продажу конкретного товару, який не внесений до Форми обліку та щодо якого відсутні первинні документи, виникають підстави для санкції за ст. 20 Закону про РРО. 

Висновки

• Оплата виключно за реквізитами IBAN не є розрахунковою операцією та не вимагає застосування РРО/ПРРО;
• За позицією ДПС, реалізація технічно складних побутових товарів зобов’язує ФОП вести товарний облік за Порядком №496 незалежно від способу оплати;
• Товар має бути внесений до обліку до початку реалізації та підтверджений первинними документами; штраф за ст. 20 Закону №265 можливий за умови встановлення конкретного необлікованого товару.