Згідно з ст. 10 Закону про РРО, можна не застосовувати РРО у разі здійснення окремих видів діяльності, наведених в Переліку №1336, якщо використовуються РК та КОРО.
Одним з таких видів діяльності є приймання від населення вторинної сировини та металобрухту (див. пп. 19 Переліку №1336). Причому для цього виду діяльності граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється (пп. 2 Постанови №1336).
Таку саму відповідь дає ДПС на питання в ЗІР (109.06): «Чи мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО СГ, у тому числі ФОП – платники ЄП другої – четвертої групи, які приймають від населення вторинну сировину та металобрухт?».
Таким чином, при закупівлі металобрухту за готівку у фізосіб РРО/ПРРО можна не застосовувати, а натомість застосовувати РК та КОРО.
До речі, можливість застосовувати КОРО і РК при закупівлі металобрухту у населення з’явилася тільки з 20.07.2021 р. завдяки внесенню змін до Переліку №1336. Раніше металобрухту в цьому Переліку не було. Тому розрахунки потрібно було проводити через РРО.
Відповідно до ст. 4 Закону про металобрухт, приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції.
Тобто, в Законі про металобрухт мова про спрощену квитанцію.
Але згідно з п. 1 розд. V Положення №13 спрощена розрахункова квитанція, форма якої наведена в додатку 4 до цього Положення, не застосовується для операцій оформлення видачі коштів у разі приймання від населення металобрухту.
Тож потрібно буде застосовувати розрахункову квитанцію № РК-1, форма якої наведена в додатку 3 до Положення.
Особливості заповнення розрахункової квитанції наведені в розд. IV Положення № 13, а також в розділі ІІІ Порядку № 547.
Розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.
У відривній частині РК, яка видається здавальнику, серед іншого, зазначається:
- в колонці "Назва товару (послуги)" - назва операції виплати коштів, наприклад, "Видача коштів за прийнятий металобрухт". На наш погляд тут можна також записати кількість закупленого металобрухту;
- у колонці "Вартість одиниці виміру" — ціна закупівлі металобрухту;
- "Вартість" — сума виплачених коштів.
У корінцю РК, окрім суми, на наш погляд, слід зазначити операцію виплати коштів — видача коштів за прийнятий металобрухт в такій-то кількості, чи щось подібне.
Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Порядку №547, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець РК з позначкою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з позначкою "Службова видача".
Форма КОРО наведена в додатку 2 до Порядку №547. Особливості реєстрації та використання КОРО встановлені в розд. ІІ Порядку № 547.
Використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо (п. 5 ч. 4 розд. ІІ Порядку № 547).
Кошти, видані здавальникам, доречно зазначати в графі 12 "Видано при поверненні товару" таблиці "Облік розрахункових квитанцій та руху готівки".
Сума готівки, яка вноситься на місце проведення розрахунків, відображається в графі 5 "службове внесення". Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується в графу 6 “службова видача”.
Щодо акту на приймання металобрухту, його форма нормативними документами не встановлена, тому він розробляється самостійно підприємством. За основу при розробці можна взяти форму акту, наведеного в додатку до скасованого Порядку №1698 (від 29.10.2003 р.).
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити