Які безготівкові операції належать до розрахункових?

Перш за все потрібно зрозуміти, що РРО призначений для реєстрації розрахункових операцій. Вони можуть бути готівковими та безготівковими. Тому важливо також розібратися в тому, які безготівкові операції одночасно є і розрахунковими операціями.

У цьому матеріалі  ми докладно проаналізували визначення розрахункової операції (РО).

Безготівкові РО – це:

• приймання від покупців платіжних карток, платіжних чеків, жетонів;
• оформлення розрахункового документа щодо перерахування безготівкових коштів у банк покупця (безготівкове повернення коштів покупцю «на картку» – а саме «повернення коштів у банк покупця», який, своєю чергою, поверне ці кошти на рахунок, до якого було емітовано цю картку).

При безготівкових РО розрахунок проводиться без застосування готівки (банкнот та монет), тобто це приймання платіжних карток, платіжних чеків, жетонів (за визначенням розрахункової операції у Законі про РРО). 

Виходячи з цього, ми проаналізували принципи роботи еквайрингу та дійшли висновку, що до розрахункових безготівкових операцій належать тільки еквайрингові операції. Своєю чергою, для того, щоб отримувати еквайрингові платежі, суб’єкт господарювання повинен укласти договір з банком-еквайєром. Більш докладно про це ми також писали у вищезазначеному матеріалі.

Таким чином, операції, що здійснені клієнтом  в касі банку,  в терміналі банку, самостійно ним же  через систему «Приват24», не є розрахунковими операціями для СГ – отримувача платежів. Для отримувача це звичайне безготівкове надходження коштів від покупців. При цьому кожний такий платіж може бути окремо ідентифікований, від кого він був здійснений – або за інформацією про платника, або за інформацією з призначення платежу. Це стосується будь-яких безготівкових надходжень – з кас та з терміналів будь-яких банків, не тільки з «Приват24», але й з будь-якої іншої системи дистанційного обслуговування. Суттєвим тут є те, що клієнт може обрати будь-який спосіб оплати ФОПу за його банківськими реквізитами – ясна річ, що для цього ФОП повинен надати клієнту своє найменування (прізвище, ім’я, по батькові), свій код отримувача (тобто ІПН) та номер рахунку в форматі IBAN. 

На відміну від цих платежів, еквайринговий платіж ФОП може отримати лише після того, як він укладе договір з банком-еквайєром, і цей платіж може надійти на рахунок ФОПа тільки від банка-еквайєра. При використанні послуги еквайрингу ФОП не надає клієнтам свої платіжні реквізити, клієнт може не знати, кому він сплачує і на який рахунок, оскільки ця інформація для клієнта недоступна. Натомість клієнт користується платіжним застосунком банка-еквайєра, и це буде для нього єдиним способом здійснення оплати ФОПу. Клієнт не зможе скористатися послугами іншого банку, крім посередництва банка-еквайєра, якого обрав ФОП, а не клієнт.

Як бачимо, є принципові відмінності між еквайринговим платежем та іншими формами безготівкових платежів, і тому саме еквайринг відповідає ознакам розрахункової операції.

Тому, на нашу думку, в даному випадку у ФОПа відсутні розрахункові операції і тому йому не потрібний РРО.

Але звертаємо увагу, що податківці досі не визначилися з тим, які безготівкові операції вважаються розрахунковими, а які – ні. До дискусії підключився навіть Нацбанк, відповідаючи на численні запитання від представників бізнесу. Деякі листи ми коментували тут та тут.