Доходом єдинника за договором транспортного експедирування є сума отриманої винагороди

Запитання: Як відобразити в обліку суму винагороди експедитора, якщо: 1) за однією операцією отримано 50% передоплати за транспортно-експедиторські послуги від замовника та перераховано 25% виконавцю послуг; 2) за другою операцією отримано 10% передоплати за транспортно-експедиторські послуги від іншого замовника та перераховано 25% іншому виконавцю послуг? Послуги вже надані (про що складені відповідні документи), за кожною вищезгаданою операцією експедитор отримує винагороду в розмірі 200 грн. Які наслідки будуть у випадку, якщо в наявності залишається дебіторська і кредиторська заборгованість, а підприємець має намір зупинити діяльність і анулювати держреєстрацію?

Відповідь:

Статтею 929  ЦКУ визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. 

Отже, сума, яку експедитор отримує від замовника, не обов’язково є платою за надання таких послуг, яку він залишає в себе і визнаватиме доходом. Це може бути і фінансування витрат, які експедитор передбачає понести під час надання своїх послуг (адже він їх надає за рахунок замовника).  

Згідно з п. 292.4 ПКУ, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента). А ось «транзитні» суми, які він отримує від замовника і перераховує виконавцю, до такого оподаткованого доходу не належать. 

А ось щоб розрізнити, які саме кошти надійшли від замовника, фінансування витрат чи плата за послуги (винагорода), замовнику треба чітко зазначати їх призначення у платіжному дорученні. Якщо його не зробити, експедитор-єдинник не зможе довести різницю між цими коштами, а оскільки для нього оподаткованим доходом (у загальному випадку) є кошти, які надійшли на його підприємницький рахунок, то податківці вимагатимуть оподаткування усієї отриманої від замовника суми. 

Якщо в призначенні платежу було вказано, що перераховані замовником кошти (в обох випадках) це фінансування для надання транспортно-експедиторських послуг (а не винагорода), і в договорі не зазначено, що експедитор може утримати суму винагороди з цих коштів, то він мав використати ці кошти виключно для здійснення витрат на організацію перевезення, не міг залишити їх собі і не мав включати ці кошти до свого доходу (як отриману винагороду). 

Якщо ж в призначенні платежу було зазначено суму плати за надання таких послуг, то до складу доходу ФОП мав включити суму отриманої винагороди від замовника послуг в розмірі і в періоді її отримання. Відповідно за фактом отримання  коштів зазначена сума доходу має бути відображена підприємцем в книзі обліку доходів платника єдиного податку.

Що стосується дебіторської та кредиторської заборгованості, то слід зазначити, що, на відміну від юросіб, припинення підприємницької діяльності ФОП не призводить до ліквідації самої особи, яка є дебітором або кредитором (тобто, фізична особа залишається, хоча вже і не матиме підприємницького статусу). 

Зокрема, згідно із ст. 52 ЦКУ, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Тобто, якщо підприємець має борг, то після припинення підприємницької діяльності за цей борг продовжуватиме нести зобов’язання звичайна фізична особа. Аналогічна ситуація і з дебіторською заборгованістю. Адже серед обставин, які припиняють зобов’язання (глава 50 ЦКУ), немає такої, як припинення підприємницької діяльності дебітора або кредитора підприємця. 

Що стосується ПКУ, ним прямо не передбачено податкових наслідків щодо дебіторської заборгованості у ФОП на єдиному податку. Щодо кредиторської заборгованості, то згідно з п. 292.3 ПКУ, до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Проте, зазначеного в запитання, ця норма не стосується. 

Водночас фахівці ДФС в базі ЗІР (підкатегорія 107.04) зазначають, що якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені товари (роботи, послуги), списана до закінчення терміну позовної давності, то товари (роботи, послуги) є безоплатно отриманими, оскільки особа, яка передала їх не вимагає компенсації їх вартості. Вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до доходу платника єдиного податку у звітному періоді, в якому досягнуто домовленість щодо прощення заборгованості. Звісно, якщо сторонами не було досягнуто жодних домовленостей, наявність кредиторської заборгованості ніяк не вплине на склад доходу підприємця- платника єдиного податку.

А ось якщо таке анулювання або сплив строку давності за кредиторською або дебіторською заборгованостями відбудуться після припинення підприємницької діяльності, то її оподаткування вже ПДФО та військовим збором відбудеться відповідно до норм пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ та пп. 164.2.7 ПКУ.