Підприємець-єдинник ІІ групи та покупці-нерезиденти: чи можливе надання послуг?

Щодо можливості надання послуг підприємцями - плтниками ЄП ІІ групи є дуже стала, але фіскальна позиція податківців. Ми про це писали, зокрема, тут.

Однією з умов перебування підприємців на ІІ групі платників ЄП є здійснення госпдіяльності з надання послуг (у тому числі побутових) платникам єдиного податку та/або населенню. При цьому поняття «населення» не встановлене ПКУ, а використовується у загальному значенні: це сукупність людей, які перебувають у межах певної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни цієї держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством.

Таким чином, підприємець, який перебуває на спрощеній системі на ІІ групі, не має права надавати послуги лише такому громадянину-нерезиденту, що знаходиться за межами території України (та і то, ризикує він лише статусом платника ЄП). А на території України заборони надавати послуги фізособам-нерезидентам для таких підприємців немає. І це логічно, адже нечасто фізособа, яка надає послуги іншим фізособам, вимагає з них паспорт на підтвердження громадянства України. 

Щодо можливості продавати юрособам-нерезидентам товари, то обмежень стосовно здійснення ЗЕД-торгівлі для платників ЄП ІІ групи не встановлено (див.: тут). Отже, такий підприємець може без обмежень торгувати із нерезидентами товарами, головне, не порушувати при цьому інші норми застосування спрощеної системи оподаткування (щодо форми та обсягу розрахунків тощо).