Використання РРО підприємцем-єдинником

За  п. 296.10 ПКУ у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Платник ЄП,  який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО. 

Враховуючи умови запитання, підприємець зобов’язаний використовувати РРО з 01.10.2016 р. Зауважимо, якщо платник ЄП буде здійснювати виключно безготівкові розрахунки (не слід плутати розрахунки покупців платіжними картами), вимоги на використання РРО або його придбання та взяття на облік в органі ДФС немає.

Якщо ж підприємець застосовує готівкові розрахунки, перш за все йому слід ознайомитись з нормами Закону про РРО. Відповідно до ст. 12 цього Закону, на території України дозволяється застосовувати лише ті РРО, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Перелік моделей РРО, дозволених для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вноситься до Державного реєстру. З 16 червня 2016 року діє оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДФСУ від 16.06.2016 р. №535. 

Для того, щоб визначити й обрати в Реєстрі реєстраторів розрахункових операцій потрібний касовий апарат рекомендуємо звернутися до центру сервісного обслуговування. Центр надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО. Фахівці такого центру зможуть дати якісні поради щодо того, які види РРО наразі є найбільш оптимальними для видів діяльності та розрахунків, які планує проводити підприємець.  

Перед використанням РРО слід виконати такі дії:

— отримати в податковому органі довідку про резервування фіскального номера РРО;

— укласти договір на сервісне обслуговування з ЦСО й опломбування РРО;

— підключити РРО до системи зберігання та збору даних ДФСУ й отримати в територіальному органі фіскальної служби реєстраційне посвідчення.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 (далі - Порядок). 

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків. Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу:

- заяву про реєстрацію РРО за формою N 1-РРО (додаток 1);

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Протягом 5 р. д. з дати видачі довідки про резервування фіскального номера СГ повинен забезпечити: занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО.

Введення РРО в експлуатацію здійснюється ЦСО — на практиці це означає введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи. Після персоналізації РРО, перед його реєстрацією в податковому органі ЦСО опломбовує РРО. Переведення РРО у фіскальний режим роботи ЦСО підтверджує довідкою про опломбування РРО (див. п. 13 гл. 2 розділу ІІ Порядку).

До закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера РРО СГ повинен за місцем реєстрації РРО надати копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. Не пізніше наступного робочого дня посадова особа ДПІ реєструє РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФСУ та надає СГ реєстраційне посвідчення РРО. На цьому процедура реєстрації РРО вважається завершеною.

Останнім етапом перед початком використання РРО є реєстрація Книги ОРО, яка реєструється на кожен РРО. Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547. Фіскальний номер книги ОРО на РРО складається з фіскального номера РРО та літери "р". Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Щодо звітності за операціями, проведеними за допомогою РРО, то слід зважати на наступне. Наразі усі види РРО, зазначені у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, повинні мати можливість подавати до органу ДФС інформацію про такі операції в електронному вигляді по дротових або бездротових каналах зв'язку. Оскільки йдеться про придбання нового РРО і перше взяття його на облік за певним підприємцем, то придбаний РРО повинен виконувати таку функцію і таким чином, подавати окремо звіт про такі операції підприємцю буде не потрібно. Детальніше про це ми писали тут.